Збереження Великого Лугу та експериментальний гідропроєкт: чи потрібно відновлювати Каховську ГЕС?

— Чи потрібно відбудовувати Каховську гідроелектростанцію?

Ми, Національний екологічний центр України, проти відновлення Каховської ГЕС і категорично проти відновлення Каховського водосховища в попередніх розмірах (за площею, об’ємом акумульованих запасів води).

— Деякі експерти кажуть, що краще зберегти Великий Луг, аніж відновити Каховську ГЕС і водосховище. Що Ви думаєте з цього приводу?

Ми підтримуємо ідею відновлення Великого Лугу, але є застереження деяких експертів, що відновлення стану земель Великого Лугу, який був до затоплення, неможливе. Потрібні дослідження та пошук оптимального рішення за сучасних умов — як і що можна відновити. Потрібно вивчити історичні пам’ятки, які виявлені після осушення Каховського водосховища.

— Що буде з постачанням прісної води в Крим, якщо не відновити Каховську ГЕС?

Стан Північнокримського каналу жахливий, тому потрібно проблему вивчати з урахуванням потреби будівництва нового водогону до Криму. Є слушні пропозиції переведення сільського господарства в Криму та на півдні України на вирощування культур, стійких до засух. Тим більше, що проблему потрібно розглядати з урахуванням наслідків глобальної зміни клімату.

— Якщо не відновлювати Каховське водосховище, як це вплине на сільське господарство та фермерство в Херсонській області?

Питання потрібно розглядати комплексно: як можуть бути використані землі, вивільнені з «полону» Каховського водосховища та на вирощування яких посухостійких культур можуть перейти фермери в Херсонській області.

Від вирощування рису потрібно відмовитись. Це безглузда ідея московських правителів його там вирощувати, використовуючи «дармову» дніпровську воду. Насправді за все платив український народ. Рисові чеки постійно отруювали Чорне море в Скадовську, а місцеві екологи боролися проти них. Деякі з них потрапляли до радянських тюрем. Боролися вони проти рисових чеків і за незалежної України.

Щодо проєкту принагідно лише зауважимо, що за обставин постійного зменшення водності річок впродовж останнього десятиліття, планувати споживання води для зрошення сільськогосподарських угідь півдня, задоволення потреб у воді промислового комплексу України в таких самих обсягах, як було за існування Каховського водосховища, не є доцільним. Потрібно переходити на системи крапельного зрошення. За нинішніх обставин господарства мають вивчати шляхи суттєвого скорочення споживання води.

— Як влада планує вирішити проблеми зруйнованого Каховського водосховища та ГЕС?

Кабінет Міністрів України постановою від 18 липня 2023 року № 730 затвердив експериментальний проєкт «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови».

Зазначене рішення було ухвалено без консультацій з науковим та експертним середовищем, без обговорення з громадськістю, без стратегічної екологічної оцінки — лише за пропозицією ПрАТ «Укргідроенерго». Вартість проєкту сягає понад 2 млрд доларів США. Оголошено про наміри розпочати роботи якомога скоріше.

— Чи зазначене рішення ухвалене відповідно до вимог українського законодавства та чи справді воно вирішує проблеми?

Ми вважаємо, що рішення Кабінету Міністрів про схвалення експериментального гідропроєкту є необґрунтованим, поквапливим, а тому хибним. Ба більше, воно є свідченням того, що Уряд, поспішаючи, готовий порушувати міжнародні зобов’язання України.

Якщо Уряд має мільярд доларів США для розгортання робіт за проєктом, то чи не краще ці кошти спрямувати на закупівлю критичного спорядження для фронту (безпілотники, снаряди, системи ППО та інше)? На наше переконання, уся країна має працювати лише на потреби українського війська, задля перемоги. Перемога — головна мета!

Також варто звернути увагу, що Кабінет Міністрів Постановою від 18 липня 2023 року № 730 проігнорував вимоги низки законів України, зокрема, Законів «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про оцінку впливу на довкілля», адже в п. 7 Порядку реалізації експериментального проєкту зазначено: «Реалізація експериментального проєкту здійснюється без відведення земельних ділянок, відповідності містобудівній документації, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, проведення оцінки впливу на довкілля, отримання експертного висновку щодо проєктної документації на будівництво об’єктів, отримання права на виконання будівельних робіт, а також без використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та оформлення речових прав на земельні ділянки».

Варто зазначити, що жоден український закон не уповноважує Кабінет Міністрів схвалювати експериментальні гідропроєкти вартістю понад 2 млрд доларів США у такий спосіб та ще й під час війни.

Навіть п. 3 ст. 9 Закону «Про правовий режим воєнного стану» тут також не допоможе, як і додавання слова «експериментальний» до назви проєкту. Адже рішення про будівництво Каховської ГЕС не належить до категорії, негативні наслідки якої неможливо було передбачити або яка охоплюється виправданим ризиком. За ухвалені рішення доведеться відповісти, як і за те, чому не були залучені до підготовки рішення фахівці різних галузей, а лише ПрАТ «Укргідроенерго», чому не були проведені консультації з екологічною громадськістю і, врешті, за пріоритетність спрямування коштів.

— Як вирішити проблеми зруйнованого Каховського водосховища та ГЕС?

Відповідно до заяви Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, Каховська ГЕС більше не підлягає відновленню, тому маємо обговорювати доцільність будівництва нової Каховської ГЕС (з іншими характеристиками) за особливих умов і обставин.

Закликаємо Прем’єр-міністра призупинити виконання рішення Кабінету Міністрів від 18 липня 2023 року № 730 та ініціювати його перегляд; створити робочу групу науковців, експертів громадськості для розроблення комплексного рішення відновлення постраждалої території; доручити робочій групі підготувати проєкт нового рішення щодо майбутнього зруйнованої Каховської ГЕС; провести процедури стратегічної екологічної оцінки та громадських слухань підготовленого рішення, а також оцінку впливу на довкілля розробленого проєкту.

Вважаємо, що конструктивний діалог Уряду з громадськістю лише посилить легітимність ухвалених ним рішень.

Варто пам’ятати одну дуже показову цифру — за часів існування Каховського водосховища дніпровськими «морями» були затоплені чудові землі, площа яких перевищує площу держави Чорногорія (13 812 км²). Якщо Кабінет Міністрів хоче увійти в історію як Уряд — рятівник річки Дніпро — не потрібно відновлювати Каховське водосховище радянського зразка. Таким рішенням річний стік Дніпра буде збільшено на 1,81 км³ і створено безпечні умови життя мешканцям пониззя Дніпра.

Є погляд, що московські загарбники вчинили з Каховським гідровузлом подвійний злочин: перший — коли збудували його, другий — коли зруйнували його. Тож спільними зусиллями маємо знайти оптимальне рішення проблеми, і не в московській традиції.