Дезінформація, пропаганда, маніпуляція, ворожі наративи як поле бою
Інформаційна війна — це коли методи управління поглядами, рішеннями та вчинками величезних мас людей використовують для перемоги над супротивником. У тому числі методи реклами, public relations і брендингу; маніпуляції різних видів (передчуття, чутки, вибух емоцій), маніпулятивні наративи, навіть якщо вони виглядають «патріотичними», залякування, журналістика (включаючи фейки та дезінформацію) всіх жанрів та форматів, блогерська «праця»…
Такою зброєю не підбити танк чи збити дрон та не зруйнувати міста. Його завдання — зламати дух, «відбити» критичне мислення, впливати на емоційний стан людей, розвінчати цінності, підірвати віру в себе, у перемогу та її можливість. А головне завдання — це водорозділ на «своїх"-"чужих». Це неозброєні, але бойові сили. І як і армії, вони включають частини особливого призначення як на території противника та його союзників, так і у себе вдома.
Маніпуляція інформацією й свідомістю людей небезпечні так само як і пропаганда. Вона замаскована. І часто її не так просто одразу побачити. Оксфордський словник англійської мови трактує маніпуляцію як «акт впливу на людей або управління ними зі спритністю, особливо зі зневажливим підтекстом, як приховане керування чи обробка».
Ось приклад:
В Україні існує ТОВ «Інформаційне агентство Спілка православних журналістів», яке було зареєстроване восени 2015 року. Основною діяльністю ТОВ останнім часом стало наповнення інформаційного простору матеріалами, які описують питання конфліктних переходів парафій з УПЦ (МП) до УПЦ КП, а нині до ПЦУ. У цих матеріалах ТОВ «Інформаційне агенство Спілка православних журналістів» поливало брудом дії УПЦ Київського Патріархату, та цілковито виправдовувало та підтримувало УПЦ (МП). Фактично це рупор УПЦ (МП). СПЖ також піддає критиці створення Православної церкви України. У СПЖ є сайти, ТГ-канали, друковані видання, а головне багато підписників, прихильників, які підтримують кожне слово Спілки. На жаль правоохоронні органи і досі не закрили цю «чорну діру». От приклад останньої маніпуляції від СПЖ. В розділі «Захист віри» вийшла стаття «Що Сирському дозволено, те УПЦ не можна?». «Новий головком Сирський народився та навчався у РФ. Але до його російського минулого у влади питань немає. Але УПЦ таке ж минуле ставлять у провину. Чому?» — пише автор статті Василь Можевельний.
«То чому тоді ми, православний ресурс, взагалі про це пишемо? Хіба Сирський та його бекграунд має відношення до УПЦ і взагалі до релігійної теми? На жаль, має, і найпряміше. Питання в тому, що священників та ієрархів, та й взагалі всю Церкву, влада та суспільство змішує із брудом за куди менш очевидні «російськості», ніж у нового головкому. А тому питання: чому для влади «російське» минуле Сирського — це «норм», а минуле УПЦ — це «зрада»? Згадаймо, що знайшла СБУ за найпершого масштабного обшуку в монастирях та єпархіальних управліннях УПЦ у листопаді 2022 р., які продовжились у 2023 р. Пара російських газет і журналів, кілька тисяч рублів, видана у РФ церковна література, підкинуті листівки: рівень цих «доказів» приблизно такий самий, як і повідомлення про антиукраїнську позицію родичів О. Сирського. Але скільки хейту обрушилося на УПЦ у ЗМІ та соцмережах після публікації цих «доказів»!
Після звірячого побиття кліриків УПЦ під час захоплення монастиря Різдва Богородиці у Черкасах ЗМІ вкинули як «антикриз» фото знайденої у храмі книги «Изведи из темницы душу мою. Духовные советы по исцелению души». В чому тут «злочин» УПЦ? Та в тому, що книжку видано в РПЦ", — питає у читачів обурений автор допису Можевельний.
«І на цій підставі УПЦ хочуть заборонити на законодавчому рівні. Від Сирського (на відміну від священників та віруючих УПЦ) безпосередньо залежить доля України у протистоянні з агресором. Чому ж тут такі явні подвійні стандарти?» — ставить питання дописувач, і фактично сам на нього і відповідає, в певному сенсі.
Стаття явно маніпулятивна. Завуальована! Псевдовіра в безневинність! Маніпуляція — це прихований вплив, який не повинен бути поміченим об'єктом маніпуляції. Мистецтво маніпуляції в тому, щоб пустити процес уяви по потрібному руслу, але так, щоб людина не помітила прихованого наміру. Ефективний прийом маніпулювання свідомістю є — применшення проблеми. Життєво важливу проблему роблять другорядною. Особливо руйнівне для свідомості стає применшення проблем у моменти криз, війни, епідемій, коли люди не намагаються сперечатись. Як наслідок — дестабілізація внутрішньополітичного життя, стагнація, труднощі з реформуванням українського суспільства. Тому включаємо критичне мислення і шукає правду!