Понад 100 героїв загинули за Україну: у Мощуні на Київщині облаштовують меморіал для захисників

Село, яке не дало ворогові захопити Київ ціною життів синів дочок України

В селі Мощуні на Київщині, що знаходиться на березі річці Ірпінь, від війни постраждав кожен будинок. Також частково постраждав ліс. Саме там серед дерев видніються квіти. Їх приносять побратими загиблих воїнів, які в березні 2022 року приїхали сюди з різних областей, щоб захистити Київ. Також квіти приносять родичі померлих героїв. Серед них і Лариса Павлівна Лолашвілі. Її 42- річний син Бадрі Лолашвілі, з позивним Піночет, загинув в Мощуні під чай найзапекліших боїв — 12−13 березня 2022 року.

«У нього не було військової освіти. Тільки воєнна кафедра в університеті. Після інституту працював на Черкащині. Потім у Києві начальником КРУ на Оболоні. Вже звідти перейшов у освітню агенцію та очолював її останні 10 років. У Бадрі була бронь, бо він освітянин. Однак, коли у 2014 році почалася війна, він пішов захищати батьківщину. На той час в нього ще не було дружини та дитини. На Донбасі він був 13 місяців та повернувся з орденами. Потім постійно їздив до побратимів на передову та допомагав. Перед початком повномасштабної війни в 10 числах лютого, він пішов у тероборону, а дружину з маленькою дитиною привіз до нас на Черкащину. Приїхавши у вечері 23 лютого, Бадрі сказав, що якщо переживемо цю ніч, то все буде добре. Адже може бути війна. Вторгнення почалося вночі, ми трималися разом. Потім Бадрі поїхав до Києва. Вже 5 березня він радив нам виїхати на Захід. Коли ми були на заході країни, то менший син зателефонував 14 березня, сказавши, що Бадрі загинув», — згадує Лариса Павлівна.

За словами жінки, загиблий герой підтримував зв’язок з військовими 72-ї окремої механізованої бригади Чорних Запорожців. Синові сказали, що у Мощуні є проблеми. Зокрема, поранено командира, а треба, щоб хтось був зі старшого офіцерського складу.

«Приїхавши до Мощуна 10 березня, він зрозумів, що хлопці не готові до бою та залишився там. Якраз вчора в Мощуні відбулася зустріч з хлопцями з бригади Чорних Запорожців. Саме вони розповіли про останні дні Бадрі. Зокрема, він наказав тримати бій в лісі, бо тактика війни у населеному пункті є небезпечною для всіх до якої хлопці не готові. Тому оборону тримали в лісі. Потім їх почали крити артилерією елітні війська рф і після чого Бадрі ніхто не бачив. Ми довго його шукали. Сподівалися, що він в полоні. Тіло Бадрі знайшли на 54 день. Він лежав присипаний землею в окопі», — розповідає мати героя.

Меморіал на місці подвигу

Зараз на місце загибелі героїв з куточків країни приїжджають побратими та рідні загиблих. Зокрема, Лариса Павлівна з Черкащини разом з молодшим сином, який живе на Чернігівщині, кожні вихідні приїжджає до Мощуна.

Наразі родина відкрила благодійний фонд імені Бадрі Лолашвілі.

«Коли знайшли тіло Бадрі, то разом з документами в нього була велика сума грошей. Ці кошти він взяв для побратимів. Тому ми не могли взяти ці кошти, а вирішили відкрити благодійний фонд і поклали туди гроші. Саме завдяки цьому ми хочемо побудувати меморіал для всіх загиблих. На сьогодні це 117 хлопців, які захищали Київ», — зазначає Лариса Павлівна.

Крім військових 72-ї окремої механізованої бригади Чорних Запорожців, Мощун захищали бійці з полку «Азов», батальйону оперативного призначення імені Кульчицького (добровольче формування Національної гвардії України), спецпризначенці «Омега», тероборонівці, а також невелика група воїнів з інтернаціонального підрозділу.

Тож родина Лолашвілі продовжує встановлювати імена всіх загиблих. Вони гуртують довкола себе родини, які втратили в цьому запеклому бою своїх рідних та близьких.

«Спочатку ми шукали тих, хто загинув у Мощуні. На сьогодні це точно 61 хлопець із 62 бригади. Однак, згодом вирішили ушанувати і інших загиблих. Зокрема, медичний персонал, який їхав в Мощун за пораненими та загинули на Окружній. Це також наші хлопці. Тому ми почали шукати тих, хто загинув в Бучі, Ірпені, Бучі та Горінці. Саме там загинули 18-ті та 19-ті річні хлопці з Житомирського військового інституту. Вони також захищали столицю. Тому зараз ми шукаємо не тільки тих, хто загинув у Мощуні, а всіх захисників Києва. Мені ще не відомі імена 10 хлопців, які загинули», — зазначає Лариса Павлівна.

Наразі у мощунському лісі родина Лолашвілі продовжує облаштувати меморіальний комплекс на честь загиблих воїнів, щоб кожен свідомий українець міг прийти й подякувати за те, що живе у вільній країні.

«Буквально сьогодні залили фундамент під банер, де є фото 117 хлопців, бо тільки вчора знайшли 118 загиблого», — каже Лариса Павлівна.

День скорботи та вшанування героїв в Києві та Мощуні

Вже традиційно другу річницю вшанування пам’яті захисників України, які загинули під час оборони столиці, їх родичі приїжджають і до Києва. Зокрема, у другу неділю березня.

«Через соцмережі познайомилися з багатьма родинами загиблих захисників. На сьогодні нас вже майже 40 родин зі всіх куточків України, крім Закарпаття та Криму. Спочатку вшанували загиблих у розтрощеному будинку культури в Мощуні, а потім всі заходи проводили в Києві. Зокрема, в Палаці дитячої та юнацької творчості, його керівник працювала разом з моїм загиблим сином Бадрі. В цю неділю вшанувати героїв приїхало 38 родин, але всі інші пообіцяли приїхати в Мощун 21 березня. Саме в цей день там відбудеться вшанування загиблих воїнів», — резюмує Лариса Павлівна.

Варто зазначити, що Мощун і позиції ЗСУ кілька разів переходили з рук у руки. Саме в цей час Україна втрачала своїх кращих синів та дочок, але вони здійснили неймовірний подвиг про який мають знати всі.

Нагадаємо, що на Київщині у Мощуні відбулося вшанування загиблих добровольців.