Тарас Кремінь: суспільство намагаються розколоти за мовною ознакою

— Чи є у нас проблеми із захистом української мови та в чому вони проявляються?

В 2019 році було ухвалено закон про забезпечення функціонування української мови, як державної. Цим документом передбачено гарантоване право громадян на отримання послуг в українському сегменті інтернету. Здавалося б, як можна охопити неохопне? Але за ці 5 років ми змогли посилити свою присутність в цьому сегменті. В першу чергу це стосується офіційних інтернет — представництв та органів державної влади та місцевого самоврядування. Це офіційні сайти, сторінки в соцмережах, де вся інформація має бути виключно українською мовою. Також це стосується інтернет-магазинів, адже це сфера обслуговування. Крім того, ми говоримо про все, що пов’язано з медіа та соцмережами, які мають бути українською мовою.

Після повномасштабного вторгнення української мови стало більше. Українська мова в мережі стала більше захищеною. Є свіжа статистика стосовно заходів громадян у мобільний застосунок Apple music. Переважна більшість пісень, що слухають наші громадяни — здебільшого українських виконавців. Однак ворог завдяки штучному інтелекту, телеграм-каналам намагається пояснити, що українська мова не так важлива. Тобто, яка різниця, якою мовою спілкуються військові на передовій? Все це — ворожа пропаганда. Наразі ми змогли українізувати тисячі інтернет- ресурсів. Ми активно збираємо дані стосовно лінгвоциду або мововбивства на тимчасово окупованих територіях. Спалені книжки, знищені школи, викрадене те, або інше майно музейних установ, театрів, бібліотек.

— В чому небезпека російськомовного контенту?

Це пряма загроза нацбезпеці держави. Хоча деякі українці досі користуються забороненими законом російськими соцмережами — Вконтакте та Однокласники. Українці мають зрозуміти, що у російських соцмережах поширюються ворожі наративи та пропаганда, а також спроби розколоти суспільство за мовною ознакою. В цьому російські злочинці є майстрами. Вони це робили у 20 столітті й століттями раніше, коли спочатку оголосили українізацію у 20-ті роки. А потім це закінчилося розстріляним відродженням.

Не забуваємо, що в Конституції у нас лише одна державна мова. А спроби на місцях затвердити російську, як регіональну, є складовими ворожої роботи, яка не вщухає. Тому в інтернеті ми маємо шукати різні способи якомога більше присутності української мови.

Також в умовах війни треба шукати додаткові можливості, щоб продовжувати знімати фільми, готувати радіопрограми, фінансувати розвиток українського книговидання. Це відкриття книгарень, інвестиції в освіту — підручники, взаємодія з українцями, які вимушено опинилися за кордоном. А також комп’ютерні програми, відеогри. Наприклад, приватна ініціатива Сталкер 2, який було підготовлено за матеріалами української новітньої історії, це не менше 3 млн користувачів.

Однак роль держави в українізації населення замінити ніхто не зможе. Тому вона повинна діяти наступально. Створювати нові можливості розвитку української мови та її популяризації. Це потрібно для захисту національних інтересів та утвердження національної ідентичності. А це освіта, культура, правозахист та інші засоби, завдяки яким ми зміцнюємося, як велика європейська держава.

— Скільки громадян перейшло на україномовний контент після повномасштабного вторгнення?

Важко назвати точну цифру. Бо багато людей виїхало за кордон, частина перебуває у прифронтовій смузі, де неможливо провести опитування. Також охоплюються не всі вікові категорії, бо опитуються лише повнолітні. Однак діти дошкільного чи шкільного віку так само є споживачами інформації та послуг. Однак ми давно перетнули межу у 50%. Тобто кількість користувачів, які обирають українську мову в інтернеті, зросла до 50% Якщо говорити про тік-ток та телеграм -канали, то на жаль, там немає таких показників. Вони значно нижче. У сфері медіа переважно україномовні ресурси, які мають тільки україномовну стартову сторінку. Загальна тенденція позитивна. Динаміка розвивається непогано. Однак зупинятися та охолоджуватися не можна.

— Як боротися з російськомовністю українців?

Для того, щоб поборотися з наслідками зросійщення, треба розуміти їх природу. Вона була примусовою та проти волі народу. Сьогодні ж ми бачимо наслідки цієї меншовартості та тотального зросійщення на півдні України. Для того, щоб це побороти ми повинні створювати нові продукти, відкривати нові регіональні ініціативи, а також забезпечувати доступ громадян до мовних курсів, розмовних клубів, нових якісних продуктів, які будуть вдосконалювати це середовище. Адже коли середовище є мономовним, тобто україномовним не виникатимуть проблеми з двомовністю.

Небезпека може полягати в іншому. З появою закону про англійську мову ми не повинні збавляти темпи українізації.

— Як максимально українізувати інтернет?

Очевидно, що в нас повинна бути стратегія у європейській спільноті. До речі, країни Європи затвердили цифрову стратегію на десятиліття. Це стосується цифровізації та реальних інвестицій у цей сегмент. Ми значно його недооцінюємо, бо у нас немає українських соціальних мереж. Однак подивіться який сегмент інформації взяли на себе телеграм- канали. У нас є багатомільйонні ресурси, які досі не зареєструвалися, як медіа, хоча це мало статися відповідно до закону. На жаль, в них може бути відверта антиукраїнська позиція. І ми це побачили у 2022 році, коли телеграм-канали інформували ворога про розміщення та переміщення військових підрозділів, про розташування об’єктів критичної інфраструктури, військових частин та наслідки ракетних обстрілів. З цим треба активніше боротися. Тому як уповноважений звертався до Ради Нацбезпеки та Оборони. Також це питання політики. Можливо оновлення українського законодавства. Це посилення української кібербезпеки, адже всі ворожі елементи, які спочатку заходять лагідно та спокійно, потім заходять з реальною окупацією.

На початку 90-х років ми не звертали увагу на важливість української мови та не змогли посилити її присутність у всіх сферах суспільного життя. Саме тому російська пропаганда вигадала міф про російськомовних громадян. Все це перелилося у так звану соціальну групу, яка у 2014 році ініціювала проголошення терористичних організацій в Донецькій та Луганській областях.

— В чому полягає мовне завдання українців, як нації на цивілізаційному рівні ?

— Ми повинні перемогти на полі бою, очистити нашу землю від російських окупантів. Також повинні боротися, щоб очиститися від ворога: у сфері освіти, культури, транспорту, обслуговування та у цифровому просторі, який розвивається. Ми маємо створювати можливості, щоб української було більше. Зокрема, української мови має бути більше за кордоном. А наш вступ до європейського товариства передбачає статус української мови, яка є офіційною мовою в ЄС. Наша дипломатія повинна бути дієвою та ефективною. Ми повинні створювати додаткові можливості, щоб українські інтереси відстоювалися з більшою інтенсивністю за кордоном. Зокрема, щоб питання національної єдності стосувалося всіх українців, які виїхали за кордон. Питання української мови має нас консолідувати та робити сильнішими.