Сакартвело за бортом цивілізаційного європейського світу!

Партія «Грузинська мрія» (ГМ) — це вірус, який швидкими темпами послабив країну. Їхня ідеологія виглядає приблизно так: «Ми маленька, дурнувато-простодушна нація, тільки не чіпайте нас, ви якось там без нас…». У ГМ відсутні плани розвитку країни. Та й загалом їх ніколи й не було. В партії існує лише одна думка — їх вождя Бідзини Іванішвілі (як називає його російський мільярдер Євтушенко «Борєнька»). Батоно Борєнька вже 11 років вирішує долю країни і народу на свій власний розсуд. Країна стала його власністю. Тобто 11 років «День бабака» нонстоп.

Під час правління ГМ свободу та гідність забирали поступово, більшість навіть цього не помічала. Почалася стагнація, глухий застій, такий час, коли в країні виникає стійке відчуття «задухи». Вбивають журналістів, маніпулюють свідомістю, фальсифікують вибори, COVID19 використали на свою користь, поліцейських перетворили на ментів-силовиків.

Партія ГМ має ресурсну перевагу на ключових напрямках: а) фінанси; б) контроль пропагандистських ЗМІ; в) ідеологічний вплив на численний консервативний електорат завдяки неформальному альянсу із патріархією.

В підсумку на сьогодні 18,7% населення не мають грошей на продукти харчування, самодостатні освічені люди покидають країну, середній клас зменшився до мінімуму, переслідується свобода слова. А «хорошие русские», та корисні ідіоти заполонили країну. З'явилося багато «пацифістів», які запускають байки про «жертв» путінського режиму, вони переконують, що звинувачувати весь народ у воєнних злочинах солдатів — це несправедливо.

Натомість згідно з останніми опитуваннями NDI (соціологічна група) 57% респондентів вважають неприйнятною позицію влади щодо в'їзду громадян рф до країни, а прийнятною лише 29%.

З 2022 року грузинська політика фактично залишилася без опозиції (не вдаватимуся в подробиці чому так сталося). Ще в 2020 році опозиційні партії були впливовими, і на парламентських виборах були практично переможцями, але ГМ зуміла переломити ситуацію на свою користь завдяки безмежному використанню адміністративного ресурсу та інших брудних технологій. Вже наприкінці 2022 року представники NDI попросили респондентів назвати партію, яка найближче стоїть до їхніх поглядів. І ось яким був результат: 25% обрали «Грузинську мрію», 6% - «Нацрух», а 13% - сукупно інші партії.

Депутатка від «Нацруху» (партія Саакашвілі) Хатія Деканоідзе, яка добре відома в Україні, прокоментувала соціологію так: «Опозиції слід замислитись». Але судячи по їх діях, скоріше бездіяльності, «замислитись» — це для них «не на часі». Противники влади ніколи ще не були такі слабкі, як нині.

Цікавим є той факт, що опозиція не протиставляє правлячій партії навіть на «економічному фронті» жодної своєї альтернативної ідеї крім рідкісних і зазвичай дуже загальних коментарів, у той час, як громадяни найбільше побоюються бідності, інфляції, безробіття та високих цін. Працювати з економікою, звичайно, складніше, ніж із сюжетами на кшталт «вони там всі погані, а ми дуже гарні, бо ми проти, проти всього, що вони роблять».

І якщо сьогодні провести вибори — чесні і без порушень, то правляча партія переможе! Тому ГМ робить все що хоче, бо зарадити цьому на законодавчому, виконавчому, судовому рівні нема кому. Одним із яскравих прикладів цьому — підготовка і «запуск» законопроекту про іноземних агентів.

Яку користь вони планували отримати зі статусу іноагента, точно нікому не відомо. Догодити путіну — ні, бо наразі питання виборів — головне питання, (в Сакартвело більше не буде прямих виборів президента, на виборах в 2024 році голосуватимуть 300 членів Колегії виборців, яка складається наполовину з депутатів парламенту та стільки ж із делегатів регіонів). Закону про іноагентів немає навіть в Абхазії — тож путін тут не до чого. Можливо це робиться для того, щоб Сакартвело не надали статусу кандидата членства в ЄС: таким чином влада наче вже хоче в ЄС, але на своїх умовах.

Є лише одне пояснення: абсолютна влада абсолютно розбещує. Безкарність і вседозволеність — абсолютно розбещує.

У народу урвався терпець, і він вийшов на 35-тисячний протест! Закон про інагентів був останньою краплею. Люди натиснули — влада законопроект відкликала. Значить не був він таким важливим для неї. Сакартвело знає не мало випадків, коли влада «промацує» ситуацію в суспільстві перед виборами.

Громадяни втомилися від влади, тому що купка негідників вбиває країну, права людей, свободу слова і майбутнє. Громадяни фактично відчувають себе не в своїй країні, а в країні якихось московитів.

Народ втомився від лицемірства, брехні й невизначеності. Сакартвело стоїть перед вибором або Боренька, або ЄС!