Війна в Україні перейшла у фінальну стадію — Юрій Буздуган

В Україні точаться розмови про повільний контрнаступ, здачу територій та затягування війни, що ж насправді відбувається, та коли чекати перемоги, журналісти запитали в експерта з питань геополітики Юрія Буздугана.

Війна в Україні перейшла у фінальну стадію
Війна в Україні перейшла у фінальну стадію

Що заважає Україні перемогти?

— Ми не можемо зараз перемогти рф, тому що нам не вистачає ресурсів. Далі можна говорити чому у нас не вистачає танків, літаків та гармат. На це є кілька причин. Починаючи від того, що ми не готувалися. При цьому не тільки не робили гармати та танки, а й не готували до війни економіку. Просто еліти розкрадали країну, вивозячи з України її багатства. Закінчуючи тим, що наші союзники дають нам рівно стільки ресурсів, щоб наступив «позиційний тупик». Нагадаю, що під час Першої світової війни, армії наступали перші місяці, а потім зупинилися та 4 роки стояли на одному місці. Рухалися на 10−50 км вперед чи назад. Приблизно те саме зараз відбувається в Україні. Ресурсів, які нам дали недостатньо для того, щоб швидко закінчити війну. Тобто союзники забезпечують Україну та гальмують надходження ресурсів у рф рівно настільки, щоб Київ та москва мали рівні ресурси та не могли порушити позиційного балансу.

Вони роблять це тому, що головне протистояння йде не на українсько-російському фронті. Адже під шумок російсько-української війни наші союзники вирішують глобальні завдання, які для України теж є важливими, але поки вирішуються ці завдання, гинуть наші хлопці та дівчата.

Ми не можемо швидко закінчити війну не тому що корупція, а тому що наші союзники дають рівно стільки ресурсів, щоб Україна втримала наступ рф і ще потроху відвойовувала свої землі. Адже Україна з достатньою кількістю зброї звільнить свою землю за 3−4 місяці.

А глобальні завдання ще не вирішені. І на їх вирішення треба не менше року. Втім, це і хороша новина — кінець війни вже став очевидним для всіх. Раптом багато сторонніх країн, навіть Іран з Китаєм побігли туди, де будуть встановлюватися результати переможної війни над рф.

— Але якщо перемога близька, то чому ж Захід та світ нам повільно допомагають?

— Зараз світові гравці почали поводити себе дуже дивно. Раптом з’являється Південна Корея, яка разом з Польщею готова допомагати відбудовувати Україну. А це означає, що гроші, які виділять на відбудову України, будуть освоєні корейськими фірмами. Тобто, відбудовувати Україну будуть корейські та польські компанії, які на цьому будуть заробляти. Більшість цих країн, від Індії до Саудівської Аравії, стоять не на боці України чи рф, а на своєму власному. Вони намагаються розв'язувати власні проблеми. Та ж Саудівська Аравія раптом прокинулася та почала говорити про українську війну та мир у Східній Європі. Де Саудівська Аравія, а де Східна Європа. Про що це говорить? Хочу сказати хорошу новину — війна перейшла у завершальну стадію. Уявить собі, що наступило літо 1944 року, американці та британці висаджуються в Європі та починається наступ. Після чого починаються Ялтинська та Потсдамська конференції, де гравці намагаються домовитися. Тобто, наступив завершальний етап війни.

— Чим він характеризується?

— Під час завершального етапу війни вже ніхто не думає, як перемагати Імперію зла. Вона вже долається технічними засобами. Тобто, дадуть Україні 100 винищувачів F16 та Атакамси, після чого протягом 3−4 місяців, максимум пів року, українська земля буде звільнена. Про це вже ніхто не дбає. Це технічне завдання. На порядку денному стоять значно важливіші завдання. Важливіші, ніж перемога над Імперією зла. До речі, навесні 1945 році вже ніхто не думав, як нам перемогти Німеччину, всі думали, а що ж буде після перемоги. Тоді йшли шалені торги за те, як поділити повоєнний пиріг.

Зараз в нашій війні також почався етап боротьби за розподіл повоєнного пирога. Цим займаються не тільки наші союзники — Британія, Німеччина та США, а й країни, які до цього не мають ніякого відношення, зокрема, Саудівська Аравія, Індія. І навіть союзники Імперії зла -Китай та Іран також хочуть урвати собі шматок від перемоги над росією. Іран вже заявив, що підтримує незалежність та територіальну цілісність України.

І тут постає питання, а що хоче Україна після війни? Бо воювали, гинули, мерзли, недоїдали, недосипали, витрачали зусилля саме ми. А заради чого? Тобто, що Україна має отримати з цього? Та Україна досі не сформулювала і не дала такої відповіді.

— А як же вступ до НАТО?

— Нам його не дали у Вільнюсі лише тому, щоб зробити це після війни. Якщо хтось думає, що нас в НАТО не приймуть, то це дурниці. Союзники хочуть дати Україні при розподілі пирога якомога менше. Не зі зла, просто їх національні інтереси — інтереси їхньої країни, а не українські цього вимагають. Якщо дати Україні НАТО сьогодні, то після Перемоги треба буде давати іще щось. А за чий рахунок?

Однак, не заради вступу до Альянсу зараз гинуть наші герої під Бахмутом, Куп’янськом та на Приазов’ї. Є цілком конкретні речі, які Україна має здобути за результатами цієї війни. Я бачу три речі, які наша країна має отримати після перемоги.

·Перша річ — перехід геополітичного лідерства у Східній Європі від рф до України. Тобто, саме наша країна, а не Польща, Німеччина чи Туреччина має стати геополітичним лідером Східної Європи. Це найменше, що ми маємо отримати після Перемоги.

Друге, що ми маємо отримати — зміну свого статусу Бананової республіки на країну Золотого мільярду. Ще 200 — 300 років тому світ було поділено на колонії та метрополії. Сьогодні мало що змінилося. В світі є 29 країн Золотого мільярду і є 180 бананових республік, і Україна на жаль, одна з них. Золотий мільярд — це високотехнологічне виробництво та високий рівень життя, а бананові республіки — це бідність. Можуть бути високі технології, як в Китаї, але все одно бідність, адже мінімальна зарплата там становить 3 долара на день. При цьому в США мінімальна зарплата 25 доларів на годину. Тому друге завдання для України — стати 30 країною Золотого мільярду, отримавши членство в Організації економічного співробітництва та розвитку.

Третє завдання — цивілізаційне, завоювати Справедливість. Воно найважливіше та найскладніше. Має статися прорив України на один цивілізаційний рівень із світовими лідерами. Відстала рф має примітивну містичну цивілізацію, головна цінність якої — надія на удачу лідера. Такі цивілізації панували 500 років тому. Але після Французької революції з’явилися індустріально-ідеологічні цивілізації, головною цінністю яких стали Свобода і Рівність. А у 20 сторіччі лідерами стають корпоративні цивілізації, головними цінностями яких стали Справедливість та Ефективність. Так ось, якщо в росії досі базова цінність надія на удачу лідера, Україна переважає росію, бо в нашій цивілізації, панує Свобода, хоча поки немає Рівності. Але у наших союзників, у США, в Британії, в Німеччині цивілізації, де панують Справедливість та Ефективність. Тому третє і головне завдання, яке українці мають вирішити під час цієї війни — завоювати Справедливість. Справедливість, як неминуче воздаяння. Тобто воздаяння за героїзм і чесну працю. І неминуче воздаяння за злочин.

— Як має відбуватися відбудова української економіки?

— Це має відбуватися не в стилі, а давайте відбудуємо те, що зламали росіяни. Адже це була стара та відстала індустрія і, що важливіше, старі та відсталі принципи її організації. Треба будувати нову індустрію, яка б забезпечила нам головний критерій, по якому приймають в Організацію Економічного Співробітництва та Розвитку (OECD). Головний критерій не ВВП на душу населення, а рівень продуктивності праці. Тобто, скільки за рік виробляє товарів та послуг француз, німець, американець чи китаєць. Так ось, США та Китай на першому та другому місці у світі по ВВП. Але один американець виробляє товарів та послуг на 140 тисяч доларів на рік, а один китаєць на 14 тис доларів на рік. Тобто, 10 китайців вироблятимуть стільки ж, як один американець. Отже, ми маємо відбудувати економіку, де один українець буде виробляти товарів і послуг на 50- 100 тисяч доларів на рік.

А перемога над рф та путіним вже неминуча. Перемога над путіним для наших союзників ще більше важлива, ніж для нас. Для українців — це питання виживання нашої країни, а для них це питання побудови нового світу, де індустріальні деспотії типу рф, Ірану та Китаю будуть знищені. Наші союзники хочуть знищити головну загрозу вільному світу, знищити тих, хто використовує індустрію, куплену у вільному світі, щоб знищити Свободу не тільки у себе, але і там, де вона панує. Це завдання потрібно вирішити усьому світу, і Україні також. Наші союзники воюють не проти нас, а йдуть паралельною колоною та вирішують більш масштабне завдання. Тому Перемога над рф буде.

А поки, війна вступила у завершальну стадію, тому українці мають почати більше думати і спрямовувати свої сили та ресурси не тільки на фронт, а і на вирішення цих трьох вищезазначених завдань.

— Що для цього треба зробити?

— Для вирішення першого завдання, тобто для переходу геополітичного лідерства над Східною Європою від рф до України, треба зібрати представників, Ічкерії, Дагестану, Якутії, Татарстану, Кубані та інших народів регіону. З ними треба починати працювати, вибудовуючи контур нової, вільної Східної Європи. Хіба це важко чи дорого? Але Україна досі цього не зробила. Адже це майбутні уряди поневолених росією країн.

Стосовно другого завдання — входження України до країн Золотого мільярду. Треба розробити економічну програму, яка матиме завдання створення індустрії із високою продуктивністю праці в Україні. До речі, у 1991 році у нас продуктивність праці була 40 тис доларів на працюючого на рік, а перед повномасштабною війною вона становила 7, 5 тисяч доларів на працюючого в рік. От що значить робити «економічні реформи» без конкретної мети. І, найперше, треба розробити програму проривного відродження українських корпорацій. Тим паче, що Україна двічі це завдання вже вирішувала. З 1927 по 1937 рік, коли рівень промислового виробництва в Україні зріс у 50 разів. Другий раз після Другої світової війни. Тоді в Україні були відбудовані промислові корпорації. Тому Україні вже зараз треба починати про це дбати. Зараз наші лани заставлені іржавими танками та БТРами, їх ніхто не прибирає. Їх треба вже пускати на переплавку. Але коли з цією проблемою наші промисловці звернулися до уряду, міністр (не будемо називати прізвища) відповів, що йому поставили завдання забезпечити армію безпілотниками, а це завдання йому не ставили, тому займатися цим він не буде.

Третє завдання по цивілізаційному прориву усі розвинуті цивілізації вирішували хвилею народної волі. Нам потрібна хвиля волі українського народу до Справедливості, до невідворотності воздаяння за зло і за добро.

Про ці три завдання Україна має думати вже зараз, ще до Перемоги. Щоб почати все це реалізовувати без розкачки не після Перемоги, а вже зараз.

— А що буде після перемоги України з рф, чи готовий Захід до того, щоб росія розвалилася?

— Розвал рф неминучий. Адже рф — остання колоніальна імперія в Європі. Це, коли всі багатства збираються у метрополії. Умовно кажучи, москва торгує тюменською нафтою, норильським нікелем, кубанським зерном, алмазами з Якутії, та жирує з цього. А Норильськ, Тюмень, Кубань, Якутія живуть у бідності. Тому, як тільки ці республіки отримають можливості звільнитися та витрачати власні багатства на себе, а не для збагачення москви, рф одразу розвалиться. Вони тримаються виключно на сучасних багнетах. Тобто, на абсолютному контролі та усуненні будь-якої альтернативи — все закатали в бетон, але трава проривається навіть через бетон. Тому після поразки рф в цій війні почнеться стихійний та об’єктивний процес розвалу рф .Саме так розвалилася Британська імперія. Це почалося з війни за незалежність Сполучених Штатів. Приблизно ті ж самі процеси будуть відбуватися в рф. А стосовно ядерної загрози — за результатами війни росію мають позбавити ядерної зброї. Це буде умовою миру, як умовою миру у Першій Світовій стало інтернування німецького флоту на англійську базу Скапа Флоу. Тому не буде ніякої загрози.

Саме Україна творить сьогодні світову історію. Тому і отримати за це має належним чином. А це залежить тільки від нас, щоб не інші країни зискали з наших зусиль і здобутків, а передовсім Україна. Роботу над цим маємо поставити своїм пріоритетом поряд з турботою про фронт і тил.