Італійська опера на українській сцені

У Київському муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва відбувалася прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Богема». У другій половині ХХ століття цей твір зайняв місце у п’ятірці опер, що найчастіше виконуються у світі, і з того часу з цього списку вже не виходить. А нова постановка, яку здійснив режисер Віталій Пальчиков, стала однією з кращих робіт театру за останні кілька років.

Італійська опера на українській сцені

«Богема» — четверта опера в творчому доробку Дж. Пуччіні. Ідея її написання виникла у композитора після його знайомства з твором французького письменника Анрі Мюрже «Сцени з життя богеми» (1851). Оскільки сам Мюрже довго животів у злиднях, йому вдалося правдиво, яскраво і переконливо показати тяжке життя талановитих молодих людей. Цей твір зачарував Пуччіні і він, з властивою йому пристрасною захопленістю, почав розробляти план майбутньої «Богеми».

Робота лібретистів Луїжжі Ілліки та Джузеппе Джакози тривала майже два роки, а музику «Богеми» Пуччіні створив протягом восьми місяців. Причому деякі епізоди, наприклад найпопулярніший вальс Мюзетти, він написав на власний текст, не чекаючи чергових сторінок лібрето. До осені 1895 року «Богема» була закінчена і 1 лютого 1896-го вперше представлена на сцені Королівського театру (театру «Дель Реджо») в Туріні.

Цю оперу можна назвати найбільш задушевною у творчій спадщині композитора, адже вона була навіяна спогадами юності: колись, в роки занять у Міланській консерваторії, Пуччіні нерідко сам голодував, як і його герої.

У «Богемі» переданий загальний тон літературного першоджерела, що поєднує м’яку іронію зі щирою теплотою і проникливим ліризмом. Романтична одухотвореність заповнює певну легковажність і буденність літературних образів. Схвильована мелодика глибоко і виразно втілює ситуації і характери, яскраво змальовує думки і почуття героїв. Але в центрі уваги композитора — не строкатий, галасливий і безладний світ богеми, а сумна історія Мімі та Рудольфа.

Саме в цьому творі новаторство Пуччіні, очевидно, виявилося найбільш безпосередньо і оригінально, композитор здійснив в італійській опері корінний поворот від романтичної поетики до скромного втілення реальності повсякдення.

«Богема» — яскравий зразок оперної драматургії. У наскрізному розвитку дії поєднуються ліричні і веселі жанрові номери, по ходу дії виникають невеликі монологи, що включаються в загальну музичну тканину. Оркестр виконує функцію активного учасника драми. Суттєва і роль лейтмотивів, що скріплюють різноманітні сцени. У музиці «Богеми» вперше використані нові для італійської опери прийоми барвистої імпресіоністської гармонії.

Перший показ «Богеми» не був провалом для композитора, але й не приніс йому успіху. Прем’єра викликала гарячі суперечки. Прийом глядача був значно тепліший, аніж відгуки професійних музикантів і критиків, присутніх на прем’єрі. Публіка швидко зрозуміла достоїнства нової опери, всупереч злим нападкам рецензентів.

Успіх опери зростав з кожною новою виставою. Ще до кінця сезону «Богема» витримала 24 покази з повними аншлагами — факт, надзвичайний для нової опери. Після турінської постановки відбулася прем’єра у Римі, потім у Палермо. Показ «Богеми» у Сицилії 13 квітня 1896 року приніс Пуччіні величезний тріумф, публіка влаштувала композитору захоплюючу овацію і вимагала все нових і нових повторів. Вистава закінчилася безпрецедентним «фіналом»: артисти, що вже змінили театральні костюми, змушені були без гриму вийти на сцену і виконати весь останній акт. А наступного року опера розпочала свою тріумфальну ходу світом. Її з успіхом ставили найбільші театри Лондона, Парижа, Буенос-Айреса, Москви, Берліна, Відня, Будапешта, Барселони. Справжню сенсацію «Богема» викликала у Парижі. Французька критика піднесла її до небес. Відтоді «Богема» стала однією з найпопулярніших опер у світі.

Серед виконавців, які уславилися в цій опері, Енріко Карузо, Беньяміно Джильї, Джузеппе ді Стефано, Маріо дель Монако, Лучано Паваротті, Пласідо Домінго, Хосе Каррерас, Роберто Аланья, що виконували роль Рудольфа та Марія Каллас, Рената Тебальді, Рената Скотто, Анна Нетребко, які створювали образ Мімі.

До нової київської постановки «Богеми» долучилися лауреат міжнародного конкурсу Сергій Голубничий (диригент-постановник), заслужений художник України Людмила Нагорна (художник-постановник), Анжеліка Масленнікова (хормейстер-постановник), лауреат міжнародних конкурсів Сергій Кон (балетмейстер-постановник).

Вдячна київська публіка довго не хотіла відпускати зі сцени заслужену артистку Україну Наталію Пелех (Мюзетта), лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів Олексія Жмуденка (Шонар), Олександра Харламова (Колен), Романа Смоляра (Бенуа), солістів-вокалістів театру Сергія Макієнка (Марсель), В’ячеслава Стрелкова (Альціндор), Дмитра Кукси (Парпіньоль). Та найбільше глядацьких аплодисментів отримали виконавці ролей Мімі і Рудольфа Дар’я Литовченко та Дмитро Фощанка.

Декорації доволі прості, що дає досить швидко змінювати місце дії, то це мансарда у Латинському кварталі Парижа, то затишне кафе, то одна із застав на околиці Парижа. Крім виконавців та хору на сцені оркестр. Напевне режисер свідомого підняв його з оркестрової ями на сцену, аби показати, що оркестр є одним з головних учасників драми.

Кожна нова постановка Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва свідчить про творче зростання колективу, який вже сьогодні можна зарахувати до числа провідних театрів столиці.

Фото надані театром

Італійська опера на українській сцені
Італійська опера на українській сцені
Італійська опера на українській сцені
Італійська опера на українській сцені
Італійська опера на українській сцені
Італійська опера на українській сцені