Люську жалко

«Люську жалко. Жалко Люську»…

Перше, що спало на думку, коли я глянула на фото ось цієї чорнявої вродливиці з правильними рисами обличчя.

Мабуть, у неї все могло скластися по-іншому. За умови, якби вона — Людмила Настенко не захотіла заміж за шапочника-рецидивіста. Її мамка — юрист, дядько — голова суду, а сама вона за освітою — інженер-будівельник. Ну нащо їй здався той єнакіївський гопник? А йому вона була потрібною. Ні, радше, корисною. Від слова «дуже». Особливо в ті дні, коли він дивився на небо крізь клітинки тюремних ґрат.

Про таких як Люся у молодості, кажуть: «Завидна наречена». Має впливових родичів, ще й Бог красою не обділив. Але не всі красуні розумниці. Люся як раз з такого десятку. Завдяки допомозі її дядька, рецидивіст отримав дострокове звільнення з тюрми, а потім домігся погашення судимості.

У 1972 році шапочник одяг Люсі заповітну обручку. За 45 років шлюбу в пари народилося двоє синів. Старший успадкував батьківський бандитський талант і отримав псевдо Стоматолог. Молодший загинув у водах Байкалу. А що ж Люся? Пройшла шлях від завидної нареченої до оповідачки про «наколоті апельсини». Коротше кажучи, деградувала. У 2014 році її рецидивіст дослужився у кар’єрі злочинця до зірочки державного зрадника. Втікаючи до Ростову, він прихопив з собою сестру їх кухарки, а її — Люсю покинув. І допомога її дядька, і всі інші її заслуги успішно забулися. Так до Люсиного статусу дружини додався префікс «екс». А оскільки вона у нас нерозумниця, то зараз живе в окупованому Криму.

Мораль цієї байки така: дівчата, не будьте такими як Люся. Не виходьте заміж за гопників. Такий шлюб вам ні щастя, ні добра не принесе. А якщо вже вийшли — розлучення і дівочі прізвище вам у допомогу.

Людмило Олександрівно, з Днем Народження!

Сьогодні, 9 жовтня вам 70!

Можливо, ви б мали значно щасливіше життя, якби одного разу не вирішили стати Людмилою Янукович.