Що приховують лаштунки?
Кожен рік у столиці з’являються нові театральні колективи, які намагаються здобути прихильність глядача. Один з таких театрів, що має назву «Тисячоліття», нещодавно представив на суд публіки свою нову виставу «Глядачам дивитись заборонено» за п’єсою Жана Марсана.
Кожен рік у столиці з’являються нові театральні колективи, які намагаються здобути прихильність глядача. Один з таких театрів, що має назву «Тисячоліття», нещодавно представив на суд публіки свою нову виставу «Глядачам дивитись заборонено» за п’єсою Жана Марсана.
Як стверджують у театрі «Тисячоліття», тут можуть запропонувати вистави на будь-який, навіть найвишуканіший смак. А молода творча команда допоможе отримати «смачні» емоції та яскраві переживання. Це місце, де не лише дорослий, але й дитина зможуть відчути себе одним з головним героїв вистави. А сюжети допоможуть пізнати, що таке любов, родина і дружба. Тут маленькі діти стають дорослими, а дорослі дітьми. У театрі ставлять як сучасних авторів, так і класику, але лише зі своїм «свіжим» поглядом.
У репертуарі «Тисячоліття» вистави «Хочу заміж» за п’єсою А. Чехова «Освідчення», «Спрага» за романом В. Набокова «Камера обскура», «Лист незнайомки» за однойменною новелою С. Цвейга, «Випадок у дамські кімнаті» за твором Б. Швайгер, «Обережно, жінки» за п’єсою А. Курейчика, «Роздягайся — поговоримо» — ремейк відомої вистави «Ремонт, або реставрація почуттів».
Цього разу театр запросив до співпраці відомого режисера Володимира Борисюка, знаного за оригінальним сценічним трактуванням творів Лопе до Веги, Теннессі Вільямса, Марселя Мітуа, Тетяни Іващенко, Ежена Іонеску, Джона Марелла та інших відомих драматургів. Постановки режисера сьогодні з успіхом йдуть у багатьох театрах Києва і Львова.
До п’єси «Глядачам дивитися заборонено» В. Борисюк вперше звернувся у 2011 році. Тоді в репертуарі Київського драматичного театру «Браво» в його постановці з’явилася вистава «Успіх?! Скандал?! Тріумф!!!» за мотивами цього твору. Поставка мала успіх серед театралів насамперед завдяки неперевершеній грі народної артистки України Тамари Яценко, яскраві життєві образи тоді створили Валерій Антонюк, Аліна Нагорна, Олег Коваленко, Юрій Потапенко, Лідія Семесюк, Петро Сова та інші актори цього театру. На жаль з часом вистава зникла з афіш «Браво», однак, завдяки театру «Тисячоліття» вона нещодавно отримала нове життя.
П’єса Жана Марсана «Глядачам дивитись заборонено» — це дотепна комедія положень, побудована на проблемах, пов’язаних зі створенням театру, підбором п’єс, вибором акторів, роботою режисера, стосунками між собою акторів.
Як відомо, всі театру світу поділені на дві частини — глядацьку й ту, куди ведуть двері з написом «Стороннім вхід заборонено». І там, за лаштунками, розгортаються часом такі комедії і драми, такі баталії, яких сцена ще не бачила. Там вирують пристрасті, а емоції ллються через край. Актори не можуть не брехати. Їм потрібно приховувати про себе правду. Тому що їх мучать страхи, кошмари і жахи, про які глядачі навіть не здогадуються.
Нова постановка стала більш видовищної від попередньої завдяки роботі балетмейстера Ольги Семьошкіної. Відтепер пластичні рухи персонажів нерідко більш промовисті ніж їхні слово. У виставі знову бачимо неповторну Тамару Яценко, актрису, яка не схожа ні на кого і завжди різна. Вже під час першого виходу на сцену глядацька зала зустрічає її бурхливими оплесками, а потім з нетерпінням чекає, коли прима з’явиться знову. Пані Тетяна немов диригент, а всі актори наче музиканти, які разом творять це сценічне дійство. Публіка досить тепло зустріла нову виставу, довго не хотіла відпускати зі сцени Богдана Колєсніка, Зоряну Цвик, Геннадія Світоча, В’ячеслава Станішевського і Миколу Панасюка.
Під час перегляду спектаклю «Глядачам дивитись заборонено» згадуєш слова, що весь світ театр, а ми в ньому актори. Отож без перебільшення можна сказати, що постановка про закулісне життя це вистава про кожного з нас з усіма нашими недоліками. Отож, є добра нагода подивитися на себе збоку.