Олександр ПІРОЖЕНКО: «Духова музика від слова дух»

Вже майже сорок років існує Національний академічний духовий оркестр України. За цей час він став одним з найпопулярніших творчих колективів країни. В чому ж секрет популярності оркестру? Про це наша розмова з Генеральним директором колективу, заслуженим працівником культури України Олександром Піроженком.

Олександр ПІРОЖЕНКО: «Духова музика від слова дух»

Вже майже сорок років існує Національний академічний духовий оркестр України. За цей час він став одним з найпопулярніших творчих колективів країни. В чому ж секрет популярності оркестру? Про це наша розмова з Генеральним директором колективу, заслуженим працівником культури України Олександром Піроженком.

—Чому на Вашу думку духова музика вже не перше століття має таку велику популярність?

— Сам жанр духової музики наближений до людини. Раніше з цією музикою зустрічали народження дитини. З нею проводять людину в останню путь. Духова музика супроводжує людину все життя. Її назва походить від слова дух. А дух це життя і бажання людини.

— Яка мета оркестру?

— Створення Державного духового оркестру мало на меті збагачення мистецької палітри національної культури, сприяння пропаганді кращих зразків класичної музичної спадщини, розвитку академічного жанру духової музики в Україні. 2004 року за високу майстерність оркестру надано статус академічного. Цього ж року вийшов у світ перший компакт-диск з концертними записами оркестру. А 28 вересня 2008 року Указом Президента України за вагомий внесок у розвиток і збагачення української музичної культури, пропаганду музичної спадщини та творів сучасних українських композиторів оркестру надано статус національний. 2009 року оркестр здійснив запис ювілейного компакт-диску, до якого увійшли кращі твори з нашого репертуару.

— Чим відрізняється Національний академічний духовий оркестр України від інших духових колективів?

— Наш колектив унікальний. У колишньому Радянському Союзі було лише три оркестри, які працювали в жанрі духової музики і були створені для пропаганди класичного музичного мистецтва. Один з таких колективів працював у Москві і вже припинив своє існування, а другий — в одній з країн Балтії, перепрофілювався і зараз робить шоу.

Інші духові оркестри створювалися для виконання церемоніальних функцій. Це духові військові та муніципальні колективи, які забезпечують зустрічі, паради, інші заходи. Ми ж виступаємо винятково з концертними програмами.

У нашому оркестрі розширена група дерев’яних духових інструментів, введені арфа і контрабас. Цього практично немає в інших духових оркестрах. Такі колективи як наш на заході називають симфонік-бенд — симфонічно-духовий оркестр.

Оркестр створили 1979 року. Ініціаторами, які показали своє бачення колективу були перший художній керівник і головний диригент оркестру Василь Охріменко та композитор Левко Колодуб. Ідею підтримала Спілка композиторів України.

Я свою роботу в Національному духовому оркестрі розпочав від дня його створення — з 1 жовтня 1979 року. За цей час пройшов шлях від артиста оркестру до концертмейстера групи ударних інструментів. У 2002−2005 рока обіймав посаду директора-розпорядника, з липня 2005 року — директора, а з 2008 року по теперішній час — генеральний директор оркестру.

— Як за цей час змінився оркестр?

— У грудні 2002 року ми мали перший концерт в Колонній залі Національної філармонії України. Тоді вдалося переконати генерального директора філармонії Дмитра Остапенка допустити наш колектив до кращого концертного майданчика країни. Ініціатива цього концерту йшла від одного із засновників оркестру Левка Колодуба. Левко Миколайович дуже добре обізнаний зі специфікою духового оркестру, бо мав музичну освіту як кларнетист.

Він написав твори спеціально для нашого колективу і перекладення творів, що раніше були створені для симфонічного оркестру. Так само переклав твори своєї дружини — Жанни Колодуб. Саме ці твори послужили основою для першого концерту. Ніхто не очікував, що духовий оркестр зможе дати повноцінний концерт у Колонній залі Національної філармонії. Тому на наш виступ продали лише приблизно 70 квитків.

Та ми не зупинилися на досягнутому. Вже наступного року мали 4 концерти, кількість глядачів збільшилася. У цьому сезоні вже маємо 18 вечірніх та 6 абонементних концертів. Практично всі концерти відбуваються при аншлагах.

Спочатку до нас було дещо зневажливе ставлення з боку багатьох українських композиторів. Мовляв, духовий оркестр це щось другорядне, нікому не потрібне. І музику для духових оркестрів вони практично не писали. Отож, виконували в основному перекладення симфонічних творів, увертюри, поеми.

Ми провели зустріч у Спілці композиторів України, деякі композитори погодилися з нами співпрацювати. Наразі серед наших авторів провідні українські митці — А. Штогаренко, Л. Колодуб, В. Подвала, І. Карабиць, П. Петров-Омельчук, О. Щетинський, О. Безбородько, С. Пілютіков, В. Рунчак та інші.

Основу репертуару колективу складають твори класиків світової музики — Й. С. Баха, Л. Бетховена, Дж. Верді, Ш. Гуно, Р. Вагнера, П. Чайковського, С. Рахманінова, І. Стравинського, А. Хачатуряна, Г. Свиридова. Чільне місце в концертних програмах займає українська класична музика — твори М. Лисенка, К. Стеценка, Б. Лятошинського, А. Штогаренка, А. Кос-Анатольського, І. Шамо та багатьох інших.

В активному концертному репертуарі оркестру представлені музичні всі музичні жанри — від музики бароко до джазових творів.

У рамках оркестру існують квінтети і квартети, які грають самостійно. З січня минулого року запровадили нову форму — Біг-Бенд, 19 музикантів і диригент виконують джазові програми. Нещодавно відбулася програма «Джазові хіти» під час якої прозвучали твори Міллера, Роджерса, Портера та інших композиторів. Солісти — фіналістка конкурсу «Голос країни» Маргарита Мелещко і Віталій Костенко. З цими солістами ми співпрацюємо вже не перший рік.

Приміром у тематичному концерті «Френк Сінатра» пан Віталій виконує твори з репертуару цього співака. Всього ж у нас 5−6 програм, що мають назву «Хіти джазу». Тобто на кожному концерті слухач може відкрити для себе щось нове.

— Ви згадали про абонементні концерти. Будь-ласка зупиніться детальніше на цьому напрямку діяльності оркестру?

— Абонементі концерти щороку розпочинаються у листопаді. Вони відбуваються кожну останню неділю місяця о 15-й годині і розраховані на дітей шкільного віку. Під час цих концертів лектор знайомить з історією створення музичних інструментів, які використовуються в нашому оркестрі, артист оркестру демонструє звучання цих інструментів. Крім цього лектор розповідає про композиторів, твори яких виконуються. Такі лекції-концерти сприяють вихованню підростаючого покоління. Я впевнений, що мінімум 99% дітей, які відвідують такі концерти, виростають порядними людьми.

Проводимо тематичні концерти, присвячені ювілеям видатних композиторів, до державних свят — Дня Незалежності, Дня вишиванки і т. д. Наш оркестр — перший з академічних творчих колективів дав концерт, присвячений пам’яті героїв «Небесної сотні». Запросили на цей концерт дружину одного з загиблих — Юлію Ципун і передали їй наш одноденний заробіток. Оркестр і на теперішній час не втрачає зв’язків з цією родиною.

Особливу увагу приділяємо підготовці тематичних концертних програм, таких як «Мелодії рідного краю», «Музика родини Штраусів», «Оперета, оперета», «Іспанські мотиви», «Подорож країнами світу», «Вальс, вальс, вальс», «Хіти ХХ-го століття», «Танці народів світу», «Музика кіно» та ін.

— Хто з відомих виконавців співпрацював і співпрацює з оркестром?

— Насамперед хотів би назвати народних артистів України Світлану Добронравову, Валерія Буймістера, Фемія Мустафаєва, Ірину Даць, Степана Фіцича, Івана Поповича, Григорія Гаркушу, Миколу Коваля, Олександра Василенка, Ольгу Чубареву; заслужених артистів Людмилу Давимуку, Юрія Олійника, Ірину Зябченко, Ірену Захарко, Галину Тітову, Валентину Матюшенко, Єлизавету Ліпітюк, Жанну Боднарук, Лесю та Галину Тельнюк; лауреатів і дипломантів міжнародних конкурсів — солістів Національної філармонії України Руслана Шишкіна, Анатолія Юрченка, Сергія Бортника, Віктора Безкоровайного, Дмитра Іванченка, Андрія Бондаренка.

Оркестр має успішний досвід концертних виступів із солістами-інструменталістами, серед яких заслужені артисти України Юрій Кот (фортепіано) та Валерія Посквалюк (труба), лауреат міжнародних конкурсів Андрій Ільків (труба), американка корейського походження Грейс О (фортепіано), американський піаніст, професор Давід Віттен, всесвітньо знаний канадієць Річард Стюарт (труба), еуфоніст Бастьєн Бооме (Франція), тубіст Ойстен Баадсівік (Норвегія), соліст-кларнетист Королівського Брюсельського симфонічного оркестру радіо і телебачення Гедвіг Свімберг. За диригентським пультом оркестру виступав професор університету м. Торонто Стефен Шенетт (Канада), диригент, композитор, професор Брюсельської Королівської консерваторії Ален Кріпен. З Національним духовим оркестром творчо співпрацюють відомі українські диригенти — народний артист України Іван Гамкало, заслужений діяч мистецтв Геннадій Григор’єв, заслужена артистка Вікторія Жадько, а також Андрій Кібіта і Петро Товстуха.

У різні роки посаду художнього керівника-головного диригента оркестру обіймали Василь Охріменко, Андрія Кирпань, Леонід Тихонов, Георгій Шаповал. На теперішній час художній керівник оркестру — Михайло Мороз, диригент оркестру Олексій Вікулов.

— Наразі багато музичних колективі звертаються до музики кіно. У чому на Вашу думку популярність цього жанру?

— Сьогодні багато українців перебувають під постійним психологічним тиском. Виникає часткове несприйняття класичної музики, яка потребує уваги і роздумів. А людям хочеться просто відпочити. Саме таку нагоду дають концерти, в яких звучить музика з кінофільмів.

Наш колектив першим серед творчих колективів Києва звернувся до цього жанру. Відтоді минуло понад 10 років. Перший концерт мав назву «Мультипанорама — українська анімація». На екрані за оркестром показували уривки з цих мультфільмів. Потім додали до цієї програми анімаційні фільми інших країн. Невдовзі з’явилася програма «Кінохіти», де вже звучала музика з популярних фільмів, а на екрані також з’являлися уривки з цих стрічок.

Нещодавно підготували нову програму «Планета Голівуд», яку показили в Будинку архітектора України.

До музики з кінофільмів почали звертатися й інші оркестри. Деякі колективи спеціально створюються для виконанні кінохітів.

— Чи буваєте на гастролях?

— Державні замовлення на гастрольну діяльність припинилася у 2013 році. Але ми все рівно проводимо гастролі. Шукаємо меценатів, які допомагають їх організувати — заплатити за переїзди, проживання у готелях. Останнім часом відвідали з концертами Львів, Хмельницький, Вінницю, Житомир, Чернігів, Черкаси, інші міста.

Десять років тому побували в Нідерландах. Допоміг здійснити цю поїздку один з банків. Це було саме на День Незалежності України. Голландці тоді влаштували нам свято. Нас привезли на великий майданчик, що був прикрашений нашими національними прапорами і жовтими та блакитними кульками.

— Чого вдалося досягти за минулий рік?

— Починаючи з 2002 року я керую Національним академічним духовим оркестром України. На той час наша бібліотека нараховувала 800 творів партитур з партіями. На сьогодні маємо близько 3 тисяч. Серед виконаних нами творів багато вперше прозвучали на теренах держави. Чимало таких музичних прем’єр відбулося і в 2017 році.

Вперше з духовим оркестром прозвучала бандура. Львівський композитор Віктор Камінський написав твір для духового оркестру з бандурою «Дума про Чигирин» на вірші Тараса Шевченка, соло виконував заслужений артист України Олег Созанський. Продовжували пропагувати українську музику. Я вважаю, що потрібно виховувати глядача. Адже якщо виконуватимемо лише твори Бетховена, Чайковського, Шумана, Моцарта і не гратимемо нашу національну музику, то ніякого підйому української культури не відбудеться.

Подивіться на афіші наших театрів і концертних залів. Як там мало української музики. Я вважаю, що результатом такого ставлення до національної культури стали експансія Криму і війна на сході України. На моє переконання саме культура і освіта мають стати основою державності. Без них ми не побудуємо нормальну державу, не створимо пристойних умов для життя людей.

Треба створити умови, аби нашу культуру знали не лише на теренах України. Я вже згадував про гастролі до Нідерландів. Тоді багато хто думав, що ми приїхали з Росії. На жаль до сьогодні ситуація мало в чому змінилася. Треба завойовувати Європу, світ. А ми це можемо роботи тільки через культуру.

— Напевне існують і проблеми?

— Ще 2008 року нашому колективу надано статус — національний. Але для того, аби ми мали таку саму заробітну плату, як і в інших національних колективах, потрібна відповідна постанова Кабінету Міністрів України, яку ми чекає вже майже 10 років, а нам весь час кажуть, що немає коштів.

Деякі музиканти, які починали працювати в нашому колективі, та набули високого професійного рівня, виграють конкурси і переходять працювати в інші колективи, де вища заробітна платня, або ж взагалі виїжджають за кордон.

— Які маєте творчі плани?

— Кожного місяця відбувається по 6 — 9 концертів на провідних концертних майданчиках Києва — Національній філармонії України, Національній опері України, Міжнародному центрів культури і мистецтв (Жовтневому палаці), Українському домі, Будинку архітектора України.

У травні, до Дня вишиванки, запланована концертна програма, під час якої прозвучать нові твори українських композиторів. Вже традиційно будемо учасниками фестивалів «Золота осінь» у Білій Церкві та «Літніх музичних променях» і «Київ мюзік фесті», що відбудуться в столиці.

Олександр ПІРОЖЕНКО: «Духова музика від слова дух»
Олександр ПІРОЖЕНКО: «Духова музика від слова дух»