«Українська молитва» Дмитра Коваля

Серед молодих українських художників, які почали про себе активно заявляти в останні роки, помітне місце належить члену НСХУ Дмитру Ковалю. Однією з кращих створених ним робіт на сьогодні є картина «Українська молитва».

«Українська молитва» Дмитра Коваля

— Поштовхом до написання цієї та деяких інших картин стали події Євромайдану і Революції гідності, — згадує Дмитро.

— Саме під їх враженням створив серію «Українська молитва», що складається з картини з однойменною назвою та добірки «Земля». До цієї добірки увійшли полотна «Земля» (2 частини), «Молитва про Землю», «В очікуванні сонця» (2 частини). Кожна картина відображає дух українського буття, перейнята тривогою за долю нашої країни.

А перша задумка картини «Українська молитва» прийшла до мене у вісні, ще за довго до того, як я почав працювати над першим ескізом. І цей перший ескіз був набагато драматичнішим від кінцевого результату, який можна сьогодні побачити. Працював над полотном рік. Спочатку півроку пішло на збір матеріалу, пошуки ескізу, типажів, створення окремих етюдів. Після цього ще півроку щодня по 10−12 годин працював над самим полотном. Можу сказати, що це була справді титанічна робота. Багато разів переробляв картину. Мене постійно щось не влаштовувало.

Дуже радий, що цей твір зайняв своє місце в українському соціумі. За серію «Українська молитва» 2018 року я отримав Державну премію ім. Михайла Дерегуса в галузі живопису. Також твір одержав гранд президента України для молодих діячів у галузі мистецтва і культури.

Картина «Українська молитва» — це багатошаровий синтез композиційної побудови з залученням авангардизму, імпресіонізму, декоративізму, символізму і, навіть, кубізму. Як автор я намагався ґрунтовно систематизувати багато мистецьких течій для створення узагальненого змістового образу.

Центральна фігура трактується як молитовний образ. У картині ця постать звертається до Бога з молитвою і питанням, коли врешті встанемо з попелу війни і нас чекатиме світла доля. Посередині — дівчина з квіткою, це образ, який вселяє надію, що попереду в нас зміни на краще. А дівчина на передньому плані з черепом у руках, це образ тих випробувань, які нині доводиться переживати Україні. Також тут можна побачити душі загиблих за нашу державу. А арки символ того, що Україна залишається єдиною. Залучив багато елементів українського побуту, ввів символи української землі, українського села.

Картина — моя дипломна робота як випускника Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури України. Твір висів в одній залі з полотном Миколи Стороженка «Передчуття Голгофи», думаю, що це символічно. А широкому загалу «Українську молитву» вперше показали в галереї «Мануфактура» під час моєї персональної виставки 2017 року. Цей твір викликав велике зацікавлення у глядачів. І директор аутлет містечка «Мануфактура» разом з третім президентом України Віктором Ющенком запропонували розмістити картину у постійно діючій експозиції галереї «Дерево життя», поруч з колекцією старожитностей, зібраних Віктором Андрійовичем. Для мене це велика честь. А нещодавно я тут зустрівся з глядачами, яким розповів про історію створення цього твору.

Від першого захоплення живописом до створення «Української молитви» минуло багато літ. Адже спроби малювати у Дмитра були ще в три роки. Перші ази здобував у мистецькій школі в місті Хотині на Буковині, де народився. Досі з теплотою згадує свого педагога Олександра Піхута. Потім було навчання у Республіканській художній школі ім. Тараса Шевченка (м. Київ) у Ірини Спорнікової. Далі — НАОМА, де на живописному факультеті викладали легендарні Віра Баринова-Кулеба, Валентин Ковтонюк, Валентина Виродова-Готьє. А до майстерні станкового живопису народного художника України Василя Гуріна Дмитро потрапив вже як сформований митець.

Василь Іванович допоміг молодому художнику знайти свій неповторний мистецький почерк. Д. Коваль вважає його своїм батьком у мистецтві. Це були не просто вчитель і учень, а душевно споріднені люди. Між ними були теплі дружні стосунки. В. Гурін вважав Дмитра одним зі свої кращих учнів і випускників Академії.

Нині Д. Коваль вже сам викладає в Київському національному університеті технологій та дизайну. Зізнається, що в нього є прекрасні студенти, яким він намагається донести нашу мистецьку школу, виховує художньо-естетичний смак. На його переконання художник має відповідати викликам сучасного життя. Він повинен не лише малювати картини, але й активно спілкуватися з глядачами, бути хорошим організатором.

Дмитро вже встиг взяти участь у десятках групових та колективних виставок як в Україні, так і за її межами. Перша персональна виставка мала назву «Очікування сонця», тут було представлено близько півсотні робіт, переважно монументальні полотна. Виставка викликала значний резонанс, зацікавила глядачів, мистецтвознавців, колекціонерів.

Наступною стала виставка «Сон» в арт-просторі «Think different» (м. Київ). Крім експонованих раніше до неї увійшли і нові роботи. А наприкінці липня в галереї «Мануфактура» має відкритися третя персональна виставка Дмитра, яка буде присвячена закоханості двох сердець, закоханості до людей, до природи, закоханості до сучасного світу і сучасного буття.

У найближчих планах — проведення персональної виставки в Берліні, де Д. Коваль спробує презентувати себе як митця і представити українську мистецьку школу.