Український Всесвіт Анатолія Марчука

Проведення пленерів на Макарівщині має давню історію. Їх започаткував батько художника Петро Марчук, який свого часу був директором школи і цікавився образотворчим мистецтвом. З 60-х років він запрошував на них студентів Київського художнього інституту. Кожен такий захід ставав значимою подією у житті району. А на початку 90-х справу батька продовжив його син Анатолій. Кращі твори, створені під час планерів, лягли в основу Макарівської картинної галереї, колекція якої нині нараховує більше 500 картин.

— Я знімаю перед Вами капелюха три рази. Дякую друзям і родичам за те, що вшанували мене своєю присутністю, — зазначив Анатолій Марчук. — У нас вже відбулися майстер-класи для художників-початківців, серед наших гостей є й досвідчені митці.

Розпочалося мистецьке свято з молитви за Україну, за її захисників, наших українських воїнів, які охороняють нас, аби ми мали можливість проводити такі заходи.

— Ми знаємо багато євангельських притч про талант і про те, як людина його використовує, — підкреслив отець Іван. — Людина має примножувати і оберігати свій талант. Саме таке примноження таланту ми бачимо на виставці Анатолія Марчука. Хочемо побажати йому здоров’я та Божого благословення для всіх тих, хто зображає на полотні і папері ту красу, яку подарував нам Господь.

— Ми живемо у непростий час, коли вирішується не лише наша доля, але й доля наших дітей та онуків, — наголосив отець Павло. — Сьогодні як ніколи важливо зберегти любов до своєї Батьківщини, до рідної землі. Творчість Анатолія Марчука вносить свою лепту в цю справу. Його картини тонко передають красу української землі, рідної природи, всього того, що оточує нас.

Всі шість учасників майстер-класу представили присутнім свої нові роботи, створені під час майстер-класу, який проводив Анатолій Петрович. Одна з них цього дня вперше малювала з натури, а інша — вже має певний творчий досвід, закінчила Донецьке художнє училище, нині навчається у народного художника України Миколи Гроха.

— Як добре, що у нас є такі митці, в яких ми можемо навчатися, — розповіла директор Ірпіньської школи академічного малюнку та живопису, співорганізатор майстер-класів Євгенія Харгрі. — Такі майстер-класи маємо проводити і надалі. Це унікальне явище, отримані тут навички не знайдеш в інтернеті. Усіх учасників майстер-класу та поважних гостей, які завітали на виставку, об’єднує не лише мистецтво, в усіх нас є один прекрасний друг — Анатолій Марчук. Вважаю, що всім нам дуже поталанило.

— Картини Анатолія Марчука вражають, вони дивовижні, — зізнався директор видавничого центру «Просвіта» Василь Клічак. — Перед нами — маляр-поет. На його полотнах немає людей та їхніх творінь. Натомість він малює те, що є вічним — природу, небеса, небесні творіння. У деяких картинах бачимо гармонію, в інших вона порушена. В одних полотнах автор відобразив спокій, в інших — власні хвилювання.

Також пан Василь прочитав свої нові вірші.

— Як правило журналісти полюють за художниками в галереях, в їхніх творчих майстернях, — розповів заслужений журналіст України Сергій Комісаров. — А сьогодні ми мали унікальну нагоду виїхати на природу, побачити це прекрасне село, ці чудові сюжети. Такі події не забуваються ніколи. На жаль сьогодні втрачаються зв’язки між творчими поколіннями. Є визнані майстри, а є молоді хлопці й дівчата, які шукають свій шлях, але їм інколи варто показати напрямок. Тому так важливі майстер-класи для початківців.

— Знаю Анатолія Марчука давно, — зізналася член НСХУ Лариса Пуханова. — Ми разом здобували професійну освіту. 1990-го нас прийняли до Спілки художників. З кожним роком зростає його творча майстерність. Я вперше в Козичанці, бачу ці чарівні краєвиди, які надихають його на творчість. Добре, що маємо в Україні такі осередки культури. Я тут вже встигла намалювати етюд, над яким буду далі працювати.

— Більшість сіл в Україні сьогодні, на жаль, запущені, — зазначив скульптор і дизайнер, член НСХУ Михайло Дмитрів, який завітав на пленер зі своїм онуком Іванком. — А у Козичанці ми бачимо відродження, це джерельце, що дає заряд. Нещодавно побував у Польщі, там культурою опікуються держава, спонсори, громади, а в нас все відбувається на рівні ентузіазму. Україна багато віків боролася за свою незалежність. Вже 28 років живемо в незалежній державі, але стан культури і мистецтва, на жаль, невтішний.

Член НСХУ, лауреат численних мистецьких премій Дмитро Коваль у своєму виступі наголосив, що кожна людина, яка стає на шлях митця, повинна ознайомитися з графікою і живописом Анатолія Марчука. Відомий мистецтвознавець Станіслав Бушак підкреслив, що діяльність Анатолія Петровича — приклад того, що одна людина може зробити для свого села, своєї країни.

Від жителів Козачанки та Макарівщини майстра привітали родичка Раїса Лазебна, однокласниця Валентина Загребельна-Чемерис, колишній голова Макарівської РДА Анатолій Матвєєв. А пісенний подарунок учасники мистецького свята одержали від Наталії Мірошниченко-Кочуби. Також, аби вшанувати митця завітали кандидат педагогічних наук Таміла Марчук (одна з ініціаторів заходів), творча родина Василь, Людмила та Андрій Кубаї, скульптор Вадим Жуковський, художниця Тетяна Кугай та ще більше ста поціновувачів мистецтва.

Усі гості мали можливість ознайомитися з великою персональною виставкою А. Марчука «Земля із небом гомонить». Яку вже показали у Києві, Чернігові, Каневі, Черкасах, Макарові, а тепер і в рідній Козичнаці. Далі шлях експозиції проляже до Білої церкви та інших українських міст. Виставка представляє більше ста робіт, створених митцем у різні роки. Крім акварелей тут експонувалися олійні роботи. Великий інтерес викликала серія «Квіти України», над якою пан Анатолій працює нині. Можливо вже зовсім скоро відбудеться нова його персональна виставка з такою назвою. Також, серед найближчих планів А. Марчука, проведення виставки, на якій представлять творчість кращих акварелістів України. А того дня, поруч з роботами майстра пензля, експонувалися вишиті роботи його сестри — Людмили Макаренко-Марчук.

Пленери «Козичанка — перлина Полісся» і «Макарів та околиці» триватимуть до 5 серпня.