Чеховський «Ведмідь» з українським корінням

Актриса вже 25 років самовіддано служить театру. 20 років працювала у Київському академічному театрі юного глядача на Липках, а нині — у КХАТі. Також вона тут виконує обов’язки зав. трупою та заступника директора театру. В її репертуарному листі ролі, про які може тільки мріяти будь-яка актриса — Королева Гертруда в «Гамлеті» Вільяма Шекспіра, Мадмуазель Ку-ку в «Зірці Б…» Міхая Себастіана, Марція та Мелхола в «Йоганні» Лесі Українки, Анарда в «Собаці на сіні» Лопе де Вега, Федора Іванівна в «Ночі з графом Каліостро» за мотивами Олексія Толстого, Віка в «Морзі № 5» Неди Нежданої, Інна в «Придурках» Олександра Карабчієвського, Проститутка та Лікарка в «Єврейському годиннику» Сергія Кисельова та Андрія Рушковського, дружина Олена в «До і потім» Катаріни Сінчілло, Попова у виставі «Ведмідь UA» Антона Чехова. А зараз вона репетирує Машу в «Чайці» Антона Чехова. Наразі Тетяна Лозіна зіграла в театрі КХАТ навіть більше ролей, ніж його засновниця Катаріна Сінчілло.

- Може це прозвучить і не романтично, але роль Олени Попової не була моєю мрією, — зізналася актриса. — Це вибір керівників театру, але я їм вдячна за це. Працювати з таким матеріалом як Чехов, завжди щастя для актора. Тому що це драматургія найвищого ґатунку. До того ж, не кожному актору випадає такий фарт, як мати у своєму репертуарі роль у п’єсі Чехова. Олена Попова, роль якої я виконую — особистість неоднозначна, в принципі, як і належить справжній жінці. Вона, водночас, чутлива і сильна, пристрасна і віддана. Такі ролі завжди цікаві. Перші покази виявили, що вистава зацікавила глядачів, але, водночас, викликала і суперечки. Тому що для когось це цікаво, інтригуюче, весело і, разом з тим, глибоко, а для когось це зовсім не Чехов. Зрозуміло однозначно, що вистава є… Вона відбулася… А далі починається шлях вдосконалення, можливо навіть змін… І звісно, я продовжую думати про свою роль… Це безкінечний процес… Інакше не може бути…

Це вже друге звернення театру до творчості Чехова. До цього була «Чайка.

- Чехов не просто цікавий, він геній світового масштабу, як письменник. А як драматург — він настільки неповторний, що навіть порівняти його немає з ким, — наголосила художній керівник КХАТу Катаріна Сінчілло. — Не всі актори можуть грати Чехова, не всім режисерам він відкривається. Це дуже витончений майстер, що заглиблюючись у психологію відносин, стосунків, характерів та вчинків своїх персонажів, дозволяє глядачам у кожному впізнати себе.

Наша вистава називається «Ведмідь.UA», а не просто «Ведмідь», як п’єса Антона Чехова. Тому місце дії (Україна) закладено вже в назві. Певною мірою цю виставу можна назвати продовженням та розвитком теми спектаклю про графа Каліостро, яка нам з заслуженим артистом України Віктором Кошелем, як режисерам-постановникам, дуже сподобалася. Але це все ж таки інша історія, дуже сучасна і актуальна саме сьогодні.

Ідея цієї вистави народилася влітку, коли ми з Віктором під час відпустки відпочивали у Чорногорії, де відбувається фестиваль «Котор-Арт». Ми намагаємося не пропускати жодної театральної події цього міжнародного проекту. Нас вразила моновистава за Чеховим і захопила ідея зробити власну українську самобутню й неповторну версію цього твору. Коли повернулися до Києва, то вже у вересні розпочали сезон з втілення у життя своїх намірів. Під час репетицій відбулася заміна актора, що мав грати Смірнова, і все стало на свої місця.

Ми ніколи не доповнюємо світових шедеврів своїми авторськими текстами. Але фішка КХАТу — це відтворення подій, які є в п’єсі, але відбуваються за лаштунками, або просто без слів. Ми ставимо те, що написано в автора, треба тільки уважніше читати. Це, на мій погляд, і є справжня режисура. Не дописувати свої фантазії до текстів автора, а відкривати те, що є в його текстах.

Одна з найглобальніших проблем людства сьогодні, про яку ми говоримо у виставі, це самотність чоловіків і жінок, які живуть поруч, але не сприймають одне одного через не ідеальність кожного. Бог розділив нас на дві половинки — чоловіків і жінок, і це був його найкращий жарт. Наші мрії можуть здійснитися тільки тоді, коли ми в парі, коли приймаємо свою половинку, якою недосконалою вона не здавалася б.

Для актора Володимира Волка (Григорій Смірнов) — це була перша головна роль з таким великим текстовим навантаженням в театрі, до цього він більше працював у кіно. Його природня привабливість, притаманна йому органіка, зовнішність позитивного персонажа, почуття гумору, що співпало з почуттям гумору одного з режисері вистави, допомогли Володимиру зробити свого героя зрозумілим всім глядачам та симпатичним усім глядачкам в залі.

Для актриси Ангеліни Грищенко (Лукерія) це теж перша серйозна роль в театрі, яка була створена власне під неї, з урахуванням її психофізики. На першій прем’єрі-бенефісі Тетяни Лозіної майже кожна реприза молодої виконавиці викликала сміх та оплески. Ми, як режисери, намагалися створити максимум ситуацій, в яких вона б могла розкрити свою акторську обдарованість. На другу виконавицю цієї ролі Тетяну Бучацьку ще очікує випробування сучасним прочитанням Чехова. На першій прем’єрі вона грала невеличку роль Одарки, яку в наступному складі виконуватиме актриса Валерія Московенко.

Сценографія вистави — це сімейний склеп, де під портретом померлого чоловіка, що зраджував і не кохав свою дружину, живе весільна сукня та гротескно величезна конвалія. Костюми та пластика підкреслюють принади жіночого царства, в яке потрапляє головний герой сновидінь їхньої хазяйки.

Думаю, що вистава «Ведмідь.UA» має право зайняти гідне місце у репертуарі КХАТу, вона буде вдосконалюватися та розвиватися, як і всі вистави після прем’єри. Для нас будь-яка прем’єра — це народження дитини, яка потім має підрости, пройти всі належні випробування і стати дорослою виставою.

Найближчу історичну подію, яку готує КХАТ, можна буде побачити 13 березня на День народження нашого театру — найновішу версію програмної вистави, КХАТівської візитівки «Чайки» Антона Павловича Чехова в головній ролі з легендою театру і кіно, яку визнав і нагородив навіть Голівуд, народною артисткою України Ларисою Валентинівною Кадочніковою.