Виставка з власної колекції — «Музейна збірка «Зупинка-Сторіччя»

Це рік 100-річчя трьох талановитих художників — Бурліна Олександра Карповича, Мірошниченка Павла Петровича, Тюхи Івана Андрійовича. Три долі, три шляхи, три мужності, три таланти… Вони усі ветерани бойових дій великої Вітчизняної війни, вони йшли до своєї мети незважаючи на труднощі післявоєнного часу, вони долали перешкоди, щоб займатися тим, чого прагнула душа, що давало змогу забути жахи війни і жити, надихаючись красою і даруючи своє бачення світу оточуючим.

Музей сучасного мистецтва України має надію, що цей рік запам’ятається людям творчим і поціновувачам українського живопису не тільки перипетіями вірусонебезпеки, але й надзвичайною подією — виставкою «Зупинка-Сторіччя», приуроченої до поважного ювілею українських живописців, які залишили людству свою славетну спадщину.

Бурлін Олександр Карпович (1920−1994) народився у м. Хвалинськ Саратовської області. У 13 років хлопчик залишився сиротою, у 1941 році закінчив військове училище у м. Орджонікідзе і одразу потрапив до лав Червоної Армії. Пройшовши війну і отримавши бойові нагороди, Олександр Карпович опинився в Ужгороді. Саме у Закарпатті йому вдалося реалізувати свою юнацьку мрію стати художником. Він вчився у видатних майстрів — Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Гаврила Глюка. Він розвивав свій художній смак і набирався досвіду ще й навчаючись у Всесоюзному заочному художньому інституті. Працював художником газети «Радянське Закарпаття», а згодом, з 1949 року у виробничих майстернях Закарпатського відділення Художнього фонду УРСР. Він приймав участь в обласних, республіканських і закордонних виставках, мав персональні виставки в Ужгороді. Майстер закохався у землю, де йому довелося жити і творити, він малював свої пейзажі щиро і імпульсивно. Твори Олександра Бурліна зберігаються у музеях України, Росії та у приватних колекціях в України і за кордоном.

Мірошниченко Павло Петрович (1920−2000) родом з Луганщини. З малку любив малювати і мріяв вступити до інституту, але життя внесло свої корективи. Спочатку служба в армії, а потім війна. Він пройшов свій бойовий шлях від Керчі до Праги і отримав ордени і медалі за свою самовіддану службу. Навчатися почав після війни і закінчив Кримське художнє училище ім. Г. С. Самокиша. У 1951 році працював вчителем у балаклавській школі, а з 1953 р. викладав у будівельному технікумі, керував севастопольською студією самодіяльних художників, працював в майстернях Художнього фонду. Павло Петрович приймав участь в обласних, республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках. У 1996 році майстру присвоєно звання «Заслужений художник України». У Севастополі його називають людиною-легендою, найкращим педагогом і художником Криму. Полотна Павла Мірошниченка знаходяться у музеях України, Росії, Франції, Німеччини, США, Японії, Польщі, Чехії та у приватних колекціях.

Тюха Іван Андрійович (1920−2005) народився у селі на Київщині. Вже хлопчиком він прагнув малювати, тому вступив до київської художньої школи, де засвоював ази творчості. Далі вчитися не довелось, бо з першого дня війни його призвали в армію. Тільки після війни, з нагородами і відзнаками за участь у бойових діях, він вступив до Київського художнього інституту на фа­культет живопису. Навчався у Сергія Єржиковського, Володимира Костецького, Іллі Штільмана, Георгія Меліхова… Майстер працював в галузі станкового живопису, його картини неодноразово експонувалися на численних виставках, публікувалися в ілюстрова­них каталогах, книгах, часописах. Він приймав участь у регіональних, республіканських і зарубіжних виставках. У 1995 році художнику присвоєне звання «Заслужений художник України». Робити Івана Андрійовича переважно доволі легкі, ліричні і зворушливі і зберігаються у музеях, галереях, приватних зібраннях України, США, Франції, Канади.

100-РІЧЧЯ МАЙСТРІВ! Давайте не поспішати, уважно і з повагою вдивляючись у полотна цих митців. Вони варті того, щоб подумки вклонитися їм за їх життєвий і творчий шлях, за їх внесок у мирне життя та розвиток української культури, за їх талант, натхнення і залишений нащадкам творчий доробок.

Чекаємо вас на відкритті виставки 24 вересня 2020 р.

(без офіційного відкриттяe у зв’язку із епідемічною ситуацією у Києві)

Музей відкрито для усіх бажаючих за умови дотримання заходів безпеки, які встановлені діючими нормами поведінки у громадських місцях.

Виставка триватиме з 24 вересня по 28 листопада 2020 р.

Адреса Музею: вул. Кирилівська, 41, м. Київ

е-mail: [email protected]

Музей працює з 11.00 до 19.00 кожного дня, крім понеділка. Вхід вільний