Світ квітів Людмили Ганушевич

Народилася майбутня художниця на Київщині. Раніше її життя не було пов’язано з мистецтвом. Закінчила Полтавський кооперативний інститут за спеціальністю інженер-технолог, займалася бізнесом. Трохи більше трьох років тому несподівано захопилася живописом і відтоді не уявляє без нього свого життя. А вже з 2018 року активно займається виставковою діяльністю.

Її персональні виставки відбувалися у Ржищевському археолого-краєзнавчому музеї, арт-фойє Національної оперети України, арт-просторі «Коловоріт». Також Людмила була учасницею всеукраїнських виставок до Дня Незалежності України, Дня художника, до Різдва Христового, «Барви життя», «Миттєвості краси» у Центральному будинку художника НСХУ; «Мальовнича Україна» у Кропивницькому. Брала участь у пленерах «Золотий Буг» у Миколаєві (авторський проєкт Андрія Вадатурського і Вадима Юрлова), «Ржищів. Дніпро. Ніч» у Ржищеві (авторський проєкт Наталії Сухоліт), 25-му міжнародному пленері у Литві «Ніда. Експресія» (організатор Саулюс Круопіс). Отримала призове місце на конкурсі від посольства Туреччини, після чого презентувала українське мистецтво у цій країні. Роботи зберігаються у Ржищевському археолого-краєзнавчому музеї, приватних колекціях України, Туреччини, США, Литви.

Багатим на події став для Людмили рік, що минає. Це персональні виставки в Українському фонді культури імені Бориса Олійника, Миколаївському обласному художньому музеї ім. В. В. Верещагіна, галереї «Єлисаветград» у Кропивницькому, участь у кількох всеукраїнських виставках, а також у Міжнародній виставі «До Грузії з любов’ю» у Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе. Одна з робіт художниці брала участь у благодійному аукціоні на врученні Національної премії «Найкраща українка в професії». Отримані від продажу кошти пішли на допомогу знедоленим дітям.

— Це моя перша персональна виставка у Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе, — зазначила Людмила Ганушевич. — Провести її запропонувала мистецтвознавець Наталія Сухоліт, яка вже допомагала у в реалізації деяких моїх проєктів. Ідею підтримав директор музею Олександр Юнін. У цьому музеї відбулася прекрасна виставка мого вчителя Сергія Дуплія. Для мене велика честь представляти тут свої нові роботи.

Картина «Яхт-клуб» — це згадка про пленер, який два роки тому відбувся у Миколаєві. У ньому взяли участь Ніна Бондаренко, Сергій Дуплій, Василь Еверт, Андрій Косаченко та інші відомі митці.

Робота «Україночка» входить до серії творів, присвячених українським традиціям. Деякі з цих творів нині зберігаються у приватних колекціях або інших галереях. Сьогодні молодь звертає мало уваги на українська обряди, недостатньо ця тема відображена і в образотворчому мистецтві. Намагаюся заповнити цю прогалину. Далі працюю нам розкриттям теми. Думаю, що коли дороблю цей проєкт, то присвячу йому окрему персональну виставу.

«Балтійське море» створене на пленері у Литві. Під час пленеру мала можливість познайомитися з багатьма відомими художниками цієї країни. У пейзажі «Біля річки» зобразила Ржищів, маю малу батьківщину, місто де народилася і виросла.

Свого часу з моїми роботами познайомився відомий дипломат і поет Валерій Козловський. Вони надихнули його нас створення сонетів. Один з цих сонетів він назвав «Софія Київська», таку ж назву має і одна з картин, представлених на цій виставці. Саме Валерій запропонував мені провести виставку в Українському фонді культури ім. Бориса Олійника, згодом цю виставку мали можливість побачити мешканці Миколаєва і Кропивницького.

А «Вечір у Батумі» — це картина, яка була учасницею міжнародного проєкту «До Грузії з Любов’ю, що відбувся у цьому музеї.

Та найбільше на виставці представлені натюрморти з квітами. Я дуже люблю ці чарівні рослини. Коли починаю їх малювати, то забуваю про все, тоді для мене не існує нічого окрім творчості. Є роботи, які створюю буквальна на одному подиху за кілька годин. Для інших потрібно досить багато часу. Приміром над картиною «Танець білих чашок» працювала майже рік.

Нещодавно захопилася темою архітектури. Думаю, що вже невдовзі зроблю виставку «Архітектура старих замків». Малою українські замки з натури або з фото. Продовжую роботу над серією, присвяченою українським обрядам. І, звісно ж, й надалі буду працювати з моїми улюбленими квітами, які можу малювати лише з натури.