Найкраща пам’ять про Марію Приймаченко — відродження музею у Іванкові

Днями український інфопростір заполонило повідомлення про аукціон, на якому пішла з молотка картина Марії Приймаченко. За 500 тисяч доларів, при стартовій ціні твору $ 5 тисяч.

Найкраща пам’ять про Марію Приймаченко — відродження музею у Іванкові

Аукціон проводив відомий шоумен та волонтер Сергій Притула за підтримки аукціонного дому. Була продана символічна картина «Квітки виросли коло четвертого енергоблока», створена у 1990 році. Родом із села Болотня, що на Іванківщині, художниця добре знала гіркий присмак чорнобильського полину. Усі кошти з аукціону підуть на «Благодійний фонд Сергія Притули» для допомоги ЗСУ. Родина художниці підтримала благодійний аукціон і відмовилася від роялті з продажу.

Марія Приймаченко, картина «Квітки виросли коло четвертого енергоблока»
Марія Приймаченко, картина «Квітки виросли коло четвертого енергоблока»

Це, звичайно, добре, що навіть під час війни, у нас не лише говорять гармати, але й музи не мовчать. Проте чи не слід частину цих коштів віддати на реставрацію та відновлення самого згорілого Іванківського історико-краєзнавчого музею, який постраждав від рук російських варварів 27 лютого?

Тобто одразу після вторгнення в Україну. Або відкрити спеціальний депозит, куди б меценати та усі небайдужі відправляли кошти на відродження знищеного музею, в якому зберігалися художні полотна світового масштабу! Адже це вже не перший подібний аукціон, нещодавно полотно художниці «Моя хата, моя правда» було продано з аукціону у Венеції за 110 тисяч євро. А ці світові шедеври вціліли лише завдяки свідомості та сміливості місцевих мешканців, які розібрали їх по своїх домівках. Адже окупація в Іванкові тривала понад 2 місяці.

Ще за часів Другої світової війни були вивезені картини та матеріальні історичні цінності боротьба за повернення яких триває досі.

До цього списку вже в новітні часи додалися картини Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського з Маріупольських краєзнавчого та художнього музеїв. Але хіба такі цінності не потрібно було евакуювати, ще коли війна стояла на порозі?

Питань, звичайно, більше ніж відповідей. Інакше ми просто приречені кожного дня отримувати такі зведення, як нещодавно знищений Національний музей Григорія Сковороди у Богодухівському районі на Харківщині. І це в ювілейний для поета 300-й рік! Йде прицільне руйнування наших духовних та національних святинь.

І, якщо до Ірпеня вже з’їхалися архітектори для розроблення плану майбутньої відбудови міста, то культурне надбання віків має бути під особливою охороною і захистом вже зараз.