Київські етюди Лариси Пуханової

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе (м. Київ) працює виставка художниці Лариси ПУХАНОВОЇ «Привіт лівий, вітаю правий», на якій представлені етюди, створені нею під час російсько-української війни.

Мисткиня закінчила Республіканську художню школу імені Тараса Шевченка та Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури України). Член Національної спілки художників України з 1990 року. В її творчому доробку понад сорок персональних виставок. А картини зберігаються у колекціях Національного художнього музею України, Музею історії міста Києва, Музею сучасного мистецтва України, інших містах України та приватних колекціях Німеччини, Ізраїлю, Канади, США, Чехії, Словаччини, Болгарії, Сербії, Чорногорії.

— Зізнаюся, шо було дуже неспокійно на серце ще 23 лютого, відчувала, що має статися щось жахливе, — розповіла пані Лариса. — Хоча наступного дня було важко повірити в реальність того, що почало відбуватися. Вирішила залишитися у Києві зі своєю старенькою мамою.

У перші дні війни як і всім було дуже тяжко. Основна думка — як вижити. Але вже зовсім скоро вирішила повернутися до малювання. Раз на два дні ходила провідувати маму з правого берега Дніпра на лівий через міст Патона. Саме під час цих подорожей і почала знову займатися творчістю.

Перший етюд намалювала 15 березня. Створювала його з великим бажанням, аби наші воїни захистили Київ. Того дня бомбили лівий берег столиці. Дуже переживала, що буде знищена краса рідного міста. По етюдам можна побачити як поступово приходила весна, змінювалася природа. Все починало зеленіти.

Малювала правий берег Києва, а в цей самий час знаходилася на лівому. Так само з правого малювала лівий. Паралельно робила світлини цих краєвидів і розмішувала їх разом з етюдами у соціальних мережах. До мене неодноразово підходили люди і дякували за роботу.

Не люблю малювати руїни. Навіть у понівеченій Ірпені намагалася знайти позитив. Але як я тоді можу передати, що це війна. Вирішила ставити на роботах дати. Вийшов своєрідний щоденник.

18 березня малювала пам’ятник Тарасу Шевченку. Хотіла відобразити у своїх ескізах й інші пам’ятники Києва, але щоб вберегти їх накрили мішками. Два дні малювала Золоті ворота. Відчувала, що життя продовжується. З кожним днем міцніла надія, що зможемо все подолати. 25 березня було приємно побачити, що на Дніпро повертаються рибалки.

На виставці представила етюди, створені з 15 березня по 15 травня. Продовжую працювати над цією серією. На основі двох з цих етюдів вже намалювала картини. Думаю, що з’явиться ще кілька таких картин. Пишу з натури лише в сонячну погоду. А якщо йде дощ, то малюю вдома соняхи. Останнім часом також створила кілька етюдів з кішками під назвою «Няв, ми з України». Хочу, аби всі мої роботи приносили людям радість.

Також представила в експозиції дві свої робити з міжнародної виставки, присвяченої ювілею Григорія Сковороді. Ці картини у перші дні війни були в Чернігові. На щастя збереглися. Також експоную полотно, на якому зображений юний Тарас Шевченко.

Провести виставку саме в Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе мені запропонував директор цього музею Олександр Юнін. До цього кілька разів брала тут участь у колективних виставках, а персональна — вперше. Музей розташований у самому серці столиці — на Андріївському узвозі. Тут затишна атмосфера, відчувається неповторний дух Києва. Для кожного художника велика честь представляти тут свої роботи.

До речі, це вже моя далеко не перша виставка, яка присвячена рідному місту. Ще далекого 1983 року з’явилася серія «Київ періоду окупації». Тривалий час працюю над темою «Київ і кияни». Роботи з цієї серії представляла в Музеї історії Києва, Музеї Шолом-Алейхема, галереї «Ірена», інших виставкових майданчиках столиці. Київ — вічне місто, місце сили! Я його пишу, малюю, люблю. І правий і лівий береги.

Серед планів — серія «Танці соняхів», а також цикл робіт, присвячений тваринам під час війни.

— Знаю Ларису Пуханову по багатьох виставкових проєктах у різних музеях Києва, — продовжує розмову директор Музею-майстерні Івана Кавалерідзе, заслужений працівник культури України Олександр ЮНІН. — Також вона брала участь у кількох колективних виставках, які відбувалися в нашому музеї. Щодня бачив у соціальних мережах її нові етюди, присвячені нашій столиці у дні війни. Ця мужня жінка не побоялася виходити під гуркіт сирен і малювати рідне місто. Дуже сподобалися її роботи. Саме наближався День Києва. Подумав, що гарним подарунком для киян і гостей нашого міста була б виставка київських етюдів художниці. Вдячний, що також вона тут представила ї свої роботи, створені до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди.

Крім цього за часи війни наш музей здійснив низку волонтерських проєктів. Мисткиня Тетяна Родькіна на Андріївському узвозі, 21 провела майстер-клас з мозаїки, до якого долучилися кияни. Плануємо спільно з пані Тетяною провести аукціон, а виручені кошти підуть на підтримку культури; для підрозділів ЗСУ та Національної гвардії України. Також інші митці в стінах нашого музеї займаються творчістю, паралельно збирають кошти для підрозділів Збройних сил України.

Працівники музеї проводять майстер-класи з плетіння ляльок (щось схоже на ляльки-мотанки, тільки зроблені з москітної сітки). На ці майстер-класи приходять як юні кияни, так і люди старшого віку. Разом робимо сердечка, намиста з патріотичним забарвленням. Багато з цих речей вже передали нашим захисникам.

Ще один проєкт має назву «Зграя мистецька». Його здійснюємо разом з волонтерським рухом «Зграя». До цієї організації входять різні люди, в тому числі представники мистецьких кіл — художники, реставратори, актори. Наша мета назбирати кошти на декілька дронів для наших хлопців.

Не забуваємо і про мистецтво. Першою на початку широкомасштабної війни з російськими окупантами була виставка учасників Міжнародного конкурсу «Малюй UA», яку відкрили у лютому за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України (організатор Тетяна Колісніченко). У подальших планах експозиція робіт відомого київського митця Андрія Кулагіна. Далі — продовження виставки «Малюй UA», до участі в якій вже зголосилися художники не лише України, а й інших країн.

Підготовлену нами виставку до ювілеїв Григорія Сковороди та Івана Кавалерідзе нині чекають музеї Львова, Дніпра та Одеси. Зацікавилися цим проєктом наші друзі з Великобританії та Литви. Дуже хотілося б, аби цю виставку побачило якомога більше людей як в Україні, так і за кордоном.

Наше завдання показати, що заклади культури працюють. Культура живе і допомагає державі здобувати Перемогу!