Життя незвичайної родини
Репертуар Київського академічного Молодого театру майже кожного місяця поповнюється новими виставами. Нові роботи свідчать про творчі пошуки театру, розширюється жанрова палітра спектаклів.
Нещодавно молодий, але вже досить відомий режисер Стас Жирков поставив тут виставу «Серпень: графство Осейдж» за твором Трейсі Леттса. Жанр новою постановки визначений як «дуже специфічна комедія».
Вистави створені Стасом Жироковим викликають у глядачів полярні емоції. Від абсолютного схвалення до певного заперечення. Але дуже важко знайти людину, яка б ставилася до них байдуже. Напевне цього й прагне режисер. До певної міри провокацією можна вважати і його нову постановку.
«Це історія про любов. Ти закохуєшся у п’єсу і потім не знаєш, що з цим роботи. А буває, навпаки, ти з першого моменту розумієш, як її потрібно робити. Як ви не можете сказати, кого і за що ви любите, так і з п’єсою. Ти її читаєш, і вона в тебе влучає: якимись фразами, якимись моментами. І раптом в тебе в уяві з’являється «картинка за картинкою». Потім все це складається в історію, і ти починаєш думати про неї: «О, цікаво, а якщо розставити акторів, то як це вийде? І ти розумієш: так, її потрібно взяти.
Мені важко сказати, що зараз цікаво глядачеві. Я приблизно розумію, в якому часі я живу, яка зараз музика, на яких машинах їздять, як люди одягаються і про що вони думають. І, виходячи з усіх цих факторів, складаю свою виставу. З виставою потрібно бути в діалозі і конфліктувати з нею. Обов’язково повинно у спектаклі щось дратувати, і з чимось я повинен бути незгоден. Це повинен бути живий процес", — розповів в одному з інтерв’ю пор свою творчість Стас Жирков. Напевне ці слова дуже добре характеризують і його нову роботу.
Два слова про сюжет. Після того як Беверлі Вестон (народний артист України Станіслав Боклан, з’являється у відео фрагменті на початку вистави) пропадає безвісти, вся велика сім’я збирається в будинку в Оклахомі, де вони виросли. Зниклий глава сімейства Вестон стає приводом повернення до батьківського будинку трьох дочок. Всі три дівчини вже давно не діти і в кожної з них своє життя, свої проблеми, в яких їм доведеться розбиратися усім своїм сімейством, разом з матір’ю, і своїми хлопцями, чоловіками. Як виявилося, чоловік помер і тепер дочкам потрібно буде заспокоїти свою матір, яка славиться сварливим характером. Смуток за людиною, яка пішла з життя і ностальгія оголить старі рани і дасть привід кожному замислитися над своїм життям.
Напевне нову виставу зрозуміють не всі глядачі, які звикли до традиційного театру. Але ті, хто любить різноманітні новації (саме вони є майже у кожному новому спектаклі Молодого театру) сприймуть її на ура. Саме цих людей вона візьме в полон з самого початку і не відпускатиме до фіналу. Але й після завіси багато хто ще довго житиме під враженням від побаченого.
Справжнім відкриттям стала Наталія Кленіна (Вайолет Вестон) з її експресивною грою. Також можна відзначити яскраві акторські роботи народного артиста України Олексій Вертинського (Чарлі Ейкен), акторів театру Ганни Розстальної (Метті Фей Ейкен), Артема Мартинішина (Малюк Чарлі), Марка Дробота (Білл Фордгем), Катерини Кістень (Барбара Фордгем), Поліни Снісаренко (Джин Фордгем), Анастасії Євтушенко (Айві Вестон), Іванни Бжезінської (Керен Вестон), Ігоря Портянка (Стів Хайдебрехт), Анастасії Блажчук (Джованна Моневата) та інших.
Новий спектакль ще перебуває у стадії творення. Дуже цікаво глянути, яким він стане через рік.