Дві вісімки Національної оперети

Саме 88 років тому театр уперше зустрів глядачів на Великій Васильківській у столиці України. За ці роки багато пережито. Ось вже вдруге в історії театру війна. Знову хтось з його працівників боронить Вітчизну на фронті, а дехто — знову в евакуації. А ті хто в Києві — гідно тримають культурний фронт.

Вперше за часів війни на головній сцені театру відбувся Гала-концерт, в якому взяли участь солісти театру, хор та балет. В супроводі симфонічного оркестру в концерті прозвучали арії з найулюбленіших оперет, фрагменти оперних творів, хіти класичного кросоверу, знані українські пісні.

— Радий вітати вас усіх з новим вечором, — звернувся до глядачів очільник театру, народний артист України Богдан СТРУТИНСЬКИЙ. — Саме так сьогодні в Україні щоразу вітаються з новим ранком, новим днем і, звичайно ж, з новим вечором. Бо всі ми усвідомлюємо, що кожен з нас міг бути на місці тих людей, які відчувають на собі геноцид. Тому ми всі з вами маємо завдячувати цій хвилині, цьому новому вечору, нашим Збройним силам України. А хто називає їх ВСУ, то я завжди кажу — Вищі сили України!

Для нас це надзвичайно хвилюючий момент. Дві вісімки — 88-й сезон. Дві вісімки — це символ безкінечності. Я думаю, що всіх нас чекає сезон Перемоги. І безкінечність радості від життя, від того, що ми з вами боронимо ще один фронт. Це культурний фронт. Він дуже важливий, бо музика, українське слово, театр роблять з людини людину!

Всім Вам гарного і доброго вечора. Ми вас дуже любимо. Бо глядач НАТО (Національного академічного театру оперети) — найкращий!

Цього разу не було звичного оголошення номерів концерту. Кожен з виступів плавно переходив у інший, гармонійно складаючи одне ціле.

Розпочали Гала-концерт увертюрою «Grand Operetta» на музику І. Кальмана, Ф. Легара, Ж. Оффенбаха та Й. Штрауса, яка в усі часи дарує оптимізм. А логічним продовження стали уривки з улюблених оперет «Сільва» (вихідна арія Сільви та куплети Боні), «Циганський барон» (куплети Барінкая), «Баядера» (дует Одетти і Принца Раджамі). Українську музичну спадщину представили піснею Йолан з опери Г. Майбороди «Мілана».

Сучасна світова класика додала чудового ліричного настрою — «Живу для неї» (музика і текст В. Дзеллі, Г. Панчері), «Ассасимфонія» (з рок-опери Ж. П. Піло, О. Шультеза, В. Руссо «Моцарт»), «Я хвора» (музика А. Дони, текст С. Лама), «Літати» (музика Д. Модуньо, Ф. Мільяччі), «Алілуйя» (музика Л. Коена).

Милували око балетні номери «Лотос» з оперети І. Кальмана «Баядера» та «Sing-sing-sing» на музику Л. Пріма.

Та найбільше глядачі вітали гучними оплесками саме українські пісні — «Минає день, минає ніч» (музика М. Мозгового, текст Ю. Рибчинського), «Намалюй мені ніч» (музика М. Скорика, текст М. Петренка), «Скрипка грає» (музика І. Поклада, текст Ю. Рибчинського), «Гуцулка Ксеня» (музика Я. Барнича, Р. Савицького, І. Недільського, текст Я. Барнича), «Я кажу „Ні!“ жахливій цій війні!» (музика Н. Могилевської, текст Ю. Рибчинського), «Разом назавжди» (музика О. Пономарьова, текст П. Шилька). А уславлену «Червону калину» артисти виконали разом з залом.

Вдячні глядачі довго не хотіли відпускати зі сцени народного артиста України Сергія Авдєєва; заслужених артистів Валерію Туліс, Володимира Одринського, Олену Арбузову, Арсена Курбанова, Асю Середу-Голдун, Тамару Ходакову, Любов Доброноженко; солістів-вокалістів Яну Татарову-Цуцкірідзе, Олександра Чувпила, Валерія Мирошниченка, Віталія Іванова, а також солістів балету Юлію Ільченко (заслужена артистка України), Владислава Синька та інших.

Хочеться побажати талановитому колективу нових творчих перемог у 88-му театральному сезоні. А всім нам — однієї великої Перемоги!

Фото Анатолія ФЕДОРЦІВА