Зустрічайте оновлену «Травіату»

Жовтень в Національній опері України завершиться без перебільшення знаковою подією — довгоочікуваною прем’єрою опери «Травіата» Дж. Верді у постановці Анатолія Солов’яненка, що відбудеться 29 жовтня (субота) та 30 жовтня (неділя) о 15:00.

Зустрічайте оновлену «Травіату»

«На сцені нашого театру опера «Травіата» останній раз ставилася у 1994 році — розповідає режисер-постановник Анатолій Солов’яненко. — Однак, за понад 25 років безперервного показу ця вистава себе вичерпала… Це абсолютно нормально, бо кожна постановка має своє певне сценічне життя… Опера «Травіата» належить до тих оперних творів які, на моє глибоке переконання, за своїми сюжетами знаходяться поза простором і поза часом: тобто, сюжет вистави є актуальним у будь-якому місці, в будь-якій країні світу і в будь-який час.

Ці події не прив’язані до конкретної історичної епохи, до певних історичних перипетій, а якраз напряму пов’язані з глибиною людських почуттів, переживань і всього спектру тих емоцій, які притаманні кожній людині. Тому, власне, і виникло бачення і бажання переосмислити виставу, зробити її близькою до сучасного глядача. Сподіваюсь, що вона стане близькою молодому поколінню глядачів, а не тільки нашим багаторічним поціновувачам. Хотілося б сподіватися, що ця вистава приведе до театру нових глядачів, які стануть нашими завсідниками у подальшому.

Що стосується концепції вистави, то разом із сценографом Андрієм Злобіним і художником костюмів Ганною Іпатьєвою, ми намагалися створити виставу поза простором і поза часом, і головний акцент зробити на стосунках, на взаєминах героїв, на їхніх почуттях і на всіх тих емоційних переживаннях, які притаманні героям Гюго, ну і, відповідно, Верді.

Оскільки опера «Травіата» у березні наступного року святкуватиме своє 170-річчя від дня першої постановки, то, напевне, немає оперного театру в світі, який би протягом свого існування не звертався б до постановки цього твору і ще й по кілька разів. Тому перед нами стояла доволі складне завдання — ми хотіли зробити абсолютно новий і такий власний, авторський, якщо можна так висловитися, погляд на цю драматургію і цю музику. Наскільки це вдасться — вирішить глядач, але в процесі роботи ми намагалися розв’язати саме цю задачу".

На жаль, постановочну роботу кілька разів доводилося переносити, оскільки постановка власне цієї вистави, цієї прем’єри була запланована на квітень 2020 року, і тоді нам завадив перший ковідний локдаун, такий жорсткий і тривалий. Після цього ми відновили роботу у вересні 2020 року, накопичували сили, ресурси і вирішили призначити прем’єру на квітень 2021 року.

У квітні 2021 знов більше місяця був локдаун, далі вже йшло до літньої відпустки, а на початку сезону ми знову почали працювати в «невеликих формах» і відновити свою творчу діяльність «на повну» вдалось так десь уже в кінці грудня, січні-лютому.

І знову на середину квітня ми призначили прем’єру, але всі ми знаємо, що спіткало кожного з нас і нашу державу у цей складний період. Але, відновивши у травні роботу театру, ми повернулися до цього проекту, з тим, щоб його, нарешті, завершити, і сподіваюся, не зважаючи на всі складності, які сьогодні існують, що нам вже за ці лічені дні, які лишаються до прем’єри, нічого не завадить цю роботу здійснити.

Ми дуже на це сподіваємося і дуже чекаємо глядачів у залі, хоч і в обмеженій кількості — лише 450 осіб. У зв’язку з цим, ми вирішили показувати виставу два дні поспіль, щоб всі мали змогу її відвідати, подивитись і скласти власне судження щодо неї. Хочу сказати, що ця постановка опери «Травіата» є продовженням започаткованої «Севільським цирульником» ідеї щодо осучаснення погляду на твори класичні. Але виключно ті, в основі яких не лежить конкретна історична ситуація, конкретні історичні події. І успіх, який має наш «Севільський цирульник» у глядача, дав нам підстави думати, що ми на правильному шляху і що з цією ідеєю ми маємо право і таку амбіцію іти до глядача з подібними прочитаннями, яке вже тривалий час є трендом у багатьох оперних театрах світу.

Постановний склад: Анатолій Солов’яненко (режисер-постановник), Микола Дядюра (диригент-постановник), Вікторія Савенко (хормейстер-постановник), Андрій Злобін (художник-постановник), Ганна Іпатьєва (художник костюмів), Віктор Іщук (постановник танців).

Дійові особи та виконавці: Віолетта Валері (Лілія Гревцова, Тамара Калінкіна, Ольга Фомічова), Альфред Жермон (Дмитро Іванченко, Дмитро Кузьмін), Жорж Жермон, його батько (Геннадій Ващенко, Олександр Мельничук, Петро Приймак), Лікарь Гренвіль (Богдан Тарас, Володимир Тишков), Барон Дюфоль (Дмитро Агеєв, Олександр Бойко), Маркіз д’Обіньї (Михайло Кірішев, В’ячеслав Базир), Гастон, віконт де Леторьєр (Сергій Пащук, Руслан Танський), Флора Бервуа (Анжеліна Швачка, Ірина Петрова), Аніна (Світлана Годлевська, Ольга Матушенко, Тетяна Хараузова), Жозеф, слуга Віолетти (Сергій Скочеляс, Руслан Танський).