Погляд на Флобера через хореографію

У балеті використано музику Густава Малера (симфонія № 2, ч. 2), Йозефа Гайдна (симфонія № 103, ч. 1), Георгія Фрідріха Генделя (пасакалія), Моріса Равеля (вальс), Фредеріка Шопена (етюд мі-мажор, опус 10). Балетмейстер-постановник через пластику рухів, «мову» тіла розкриває трагедію героїв безсмертного твору Г. Флобера: переживання Емми Боварі, її розчарування у коханні, внутрішній стан Шарля Боварі, їхню трагічну приреченість.

Постановочний склад: Віктор Іщук (хореографія та постановка), Микола Дядюра (диригент), Сергій Голубничий (диригент).

— Головна особливість хореографії цього балету полягає в тому, що вона по ходу сюжету немов би ущільнюється, стає насиченішою, навіть, можна сказати, грубішою, — розповів Віктор Іщук. — Цей прийом я використав для того, аби показати в динаміці, як розвивається депресивний стан Емми Боварі, який в результаті призвів до її самогубства. І все це дуже акцентовано відображається у музиці.

Ідея поставити балет «Мадам Боварі» виникла приблизно рік тому. Це всесвітньовідомий твір. Свого часу через нього на Флобера було відкрито кримінальну справу, що він начебто написав низький морально-етичний твір. Очевидно саме завдяки цьому роман набув такого розголосу в Європі, а потім в усьому світі. Це класичний літературний твір за яким, на мою думку, варто ставити вистави, у тому числі й балети.

Запропонував цю ідею керівництву нашого театру, мені дали добро. Не було обмежень, яким повинен бути балет, мав повну свободу творчості.

Отож, почав працювати над цим балетом ще рік тому. А робота над власне хореографією тривала місяць. Перед цим думав, яку в балет вкласти ідею, як подивитися на події, зображені в творі, під іншим кутом зору. І ще тисячі годин прослуховування і вибору музики.

Як і більшість моїх попередніх постановок — це балет на одну дію. Зізнаюся, що в балеті на дві чи три дії інша мова, інша форма розповіді. А мені на сьогоднішній день цікава саме форма висловлювання думки, яку я можу втілити в одноактному балеті.

Не буду приховувати, що максимально обмежую діяльність моїх артистів під час вистав. Тому що кожен викогавець дивиться на виставу з точки зору своєї партії, а я, як хореограф, повинен дивитися на виставу з точки зору всіх артистів. І це не тільки сольні партії, а й кордебалет. Отож, маю бачити набагато ширше.

Серед солістів — Наталія Мацак та Анастасія Шевченко (виконавиці ролі Емми Боварі). Роблю з ними вже третю виставу. Мені з цими виконавицями легко працювати, бо вони розуміють мою хореографію, мій процес роботи над виставою. А працюю я досить швидко, ніколи не зупиняюся на якихось деталях. Потім, коли хореографія вже готова, починаю все це шліфувати, змінюю багато разів. Йде тривалий процес, коли я кожен рух, кожен жест підганяю під свою ідею.

Також серед виконавців головних партій у балеті Сергій Кривоконь та Іван Авдієвський (Шарль Боварі), Євген Логвиненко (Рудольф Буланже) і Руслан Авраменко та Микита Кайгородов (Лере).

Мені подобається використовувати комбінацію світлих кольорів. А ще — чорний кабінет. Загалом використовую багато світлових змін та ефектів. Саме для них ідеально підходить чорний кабінет. Часто поєдную помаранчевий і чорний кольори. Також використовую червоний, блакитний та їхні відтінки. Саме така кольорова гамма мені найбільш до вподоби.

Костюми — це теж моя ідея. Я переконаний, що вистава має бути мінімалістиною, з невеликим використанням реквізиту. Мені хотілося, щоб костюми десь здалеку нагадували кінець ХІХ — початок ХХ століття, але водночас були зроблені на сучасний лад. І щоб костюми не заважали хореографії. Для мені на першому місці саме хореографія. Дуже хотів, аби від неї ніщо не відволікало, саме над нею найбільше працював.

Загалом такі вистави роблять приблизно три місяці, а ми, як я вже згадував, зробили лише за один. До того ж через повітряну тривогу випала одна оркестрова репетиція, як є дуже важливою. Але, на мій погляд, нам вдалося зробити все, що задумували. Звісно як постановник бачу всі недоліки, знаю, над чим ще потрібно працювати…

Наприкінці цього або на початку наступного театрального сезону планую нову постановку. Але що це буде, поки секрет. Роблю те що вмію. Якщо людям подобається, то я щасливий.

Фото надані театром