Пасіонарій українського духу

— У пантеоні пасіонаріїв українського духу і державності Борис Грінченко має почесне місце у першій п’ятірці, переконаний очільник Київської «Просвіти», народний артист України Кирило Стеценко. — А ця п’ятірка виглядає так — Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Грушевський, Борис Грінченко та Микола Міхновський.

Саме Борис Грінченко першим видав словник живої української мови у чотирьох томах. Вперше визначив етнічні кордони української нації. І чітко зауважив, що там, де закінчуються балалайки і починаються бандури, починається Україна. Там, де закінчуються частушки і починаються колядки, теж починається Україна. Там, де закінчуються лєшиє та кікімори, а починаються мавки та перелесники, це вже Україна.

Він першим розробив методику патріотичного українського виховання, щоб виростали не москальчата, а українські патріоти. А ще боровся проти угодовства та дворушництва, що з Московією можна якось змиритися і добитися поблажливого ставлення. Також Борис Грінченко був засновником Товариства тарасівців, метою якою було втілення Тарасових заповітів. У 1906 році його обрали головою Київської «Просвіти».

Крім цього він був першим ідеологом державної незалежності України, практично предтечою Миколи Міхновського, а можливо й його вчителем. Дбав не лише про етнографію, а й щоб українці мали владу на своїй землі. Він автор понад 50 томів літературних, наукових, мистецьких, публіцистичних праць. Це вражає, якщо врахувати, що людина прожила неповних 47 літ.

- Ми зараз присутні на історичній події, — наголосив автор ідеї проєкту, доцент Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Ігор Стамбол. — Ніколи ще не було такого концерту, на якому б звучало стільки пісень на слова Бориса Грінченка. До того ж він відбувається на такій великій сцені, з таким прекрасними артистами.

- У нашій програмі буде багато дебютів, — поділився секретом лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко. — За такий короткий час без репетиційної бази зробити таку програму було вкрай важко. У цій програмі вокальні дебюти, власні озвучення творів Бориса Грінченка, Загалом у нашому репертуарі багато його творів. Ми їх вже співали і вони увійшли до збірки «Пісні української революції». Але цього вечора ці твори звучать в іншій інтерпретації.

Також всі присутні в залі могли можливість переглянута з великого екрану слайди з прижиттєвими світлинами ювіляра. На першому знімку це ще зовсім юний народний вчитель. Далі фото, які були зроблені у Чернігові, Києві, Галичині. На них Борис Грінченко разом з Іваном Франком, Володимиром Самійленком, Михайлом Коцюбинським, Сергієм Єфремовим, Миколою Міхновським, дружиною Марією Грінченко-Загірньою. На останній світлині зображено момент, коли письменника проводжають на лікування до Італії, звідки він не повернувся. Тут поряд з ним майбутні творці Української Народної Республіки.

Унікальна програма концерту «Борис Грінченко-160» включала в себе рідко виконувані твори на вірші ювіляра — натхненника боротьби за українську ідентичність та державну незалежність на зламі ХІХ-ХХ століть.

Класичні хори й романси Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Модеста Левицького та Михайла Степаненка контрастували з сучасними кобзарськими піснями й баладами Тараса Компаніченка і Василя Живосила. Окрасою вечора стали виступи володаря розкішного басу, світової зірки оперної сцени, народного артиста України Сергія Мегери та чарівної сопрано, солістки Національної філармонії України Карини Кондрашевської.

Серед сюрпризів програми — виконання твору «Ще не вмерла» у трьох версіях: для скрипки соло, з хоровою музикою Кирила Стеценка та в літературному переспіві Бориса Грінченка.

Стійкий естетичний післясмак події ще довго бринітиме голосами «Хореї козацької, «Капели Ревуцького» та оригінальними поезіями класика в інтерпретації ведучого Кирила Булкіна.

Фото Едуарда МЕЖУЛА

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».