Пісенне намисто Оксани Білозір

Команда Національного палацу мистецтв «Україна» організувала концерт легендарної української співачки, народної артистки України Оксани Білозір з нагоди 45-річчя її творчої діяльності. І, попри всі складності, їм вдалося створити справжнє свято.

Пісенне намисто Оксани Білозір

Результат перевершив всі очікування. Це був справжній аншлаг, переповнена зала, сповнена щасливими глядачами. На концерт запросили військових та медиків, тих людей, які самовіддано кожного дня боронять нашу країну від ворога та рятують мільйони життів.

- Я хочу подякувати кожному з вас за те, що ви не покинули Україну, що ми проживаємо спільну історію разом з рідною землею, — з такими словами Оксана Білозір звернулася до глядачів, відкриваючи концерт. — Всі ми з вами люди доброї волі, дякую кожному з вас. Слава Україні!

Сьогодні для мене особливий день. Особливий творчій вихід на цю сцену, на якій я виросла. Пам’ятаю як я робила перші кроки з цих куліс, як у мене переповнювалося серце. Відтоді минуло 45 років. І всі ці роки ви були зі мною. Дякую Вам!

Нині українці по всіх світах єднаються. Я мала можливість поїздити по американському і європейському континентах. Наші українці виходять на великі площі міст багатьох країн з закликають бути разом з Україною. Ми всі відчуваємо причетність до великої неймовірної потуги української нації і нашої глибокої української культури.

Коли я зайшла у цей зал, то сказала: «Боже, який благословенний день ти сьогодні нам дав. Яка погода, яке сонце, яке духовне свято!» У залі особливі гості — це наші воїни, які проходять реабілітацію, повернулися на відновлення. А там сьогодні йде страшний бій. Вони охороняють нас, вони дають нам можливість утверджувати життя. Це те, що ми робимо сьогодні з вами. Ніхто не зламає волю українців до свободи та незалежності. І ця внутрішня сила наших спільних дій, цієї спільної молитви простягнута до Господа, простягнута до небес дає нам віру в силу, надію і любов.

Ми ще не знаємо всіх наших загиблих бійців, але вже пишемо книгу пам’яті. Ми не забудемо нікого, кожне світле ім’я запишемо в книгу мужності. Будемо називати їхніми іменами вулиці, сквери, школи, Кожне святе ім’я буде закарбоване в кожному українському серці…

Цього вечора прозвучали прекрасні пісні, які написали Олександр Злотник, Вадим Крищенко, Оксана Білозір, Богдан Стельмах, Павло Зібров, Анатолій Говорадло, Андрій Демиденко, Анатолій Матвійчук, Дмитро Ципердюк, Віталій Волкомор, Ігор Лазаревський, Петро Запотічний, Володимир Будейчук, Катерина Костюк, Микола Мозговий, Світлана Пика, Олег Макаревич, Лілія Золотоноша, Геннадій Татарченко, Олег Шак, Олександр Вратарьов та Ігор Білозір.

Почали концерт з пісні «Кровинка», яку знає майже кожен українець. Наступну — «Кленова балада», присвятили пам’яті тих, хто навіки залишився молодим. Тому, хто відійшов у вічність як сакральна жертва, але назавжди залишився з нами.

- Хай твої пісні летять по білому світу! Хай радіє народ. Хай через твою творчість весь світ дізнається про Україну. Лети, хвилюй і радій, — з такими словами до пані Оксани звернувся народний артист України Павло Зібров. А вона виконала його пісню «Остання ніч кохання», яку той 20 років написав для себе, але потім вирішив подарувати Білозір. Також подарунком для глядачів стало перше україномовне виконання пісні «Жінка, що кохаю я» («Женщина любимая»), яку Зібров 26 років присвятив свої дружині.

- Велике спасибі за таку честь стяти з вами на одній сцені і співати разом, — підкреслив колишній студент Оксани Білозір, а нині народний артист України Віктор Павлік. Він пригадав, як колись запропонував співаці разом виконати українську народну пісню «Гиля, гиля, сірі гуси». Ця пісня прозвучала і під час концерту. Також пан Віктор заспівав твір, який присвятив своїй дружині Катерині.

- Я переконаний, що тут є люди з усіх усюд нашої прекрасної великої країни, — зазначив співак Віктор Винник. — Де б ми не були — тут чи в світах, звідки б ми не походили — зі сходу чи з заходу, півночі чи півдня — всі ми українці. — Також він подарував одну зі своїх нових пісень.

Після нього на сцену вийшов Анатолій Говорадло. У його виконанні прозвучала написана ще тридцять років тому пісня «Хто винен в тім», яка, на жаль, не втратила своєї актуальності до сьогодні. Другий його твір — «Я вільний як вітер над морем», був більш оптимістичним. Після цього Оксана Білозір заспівала пісні, написані для неї Анатолієм Говорадлом.

Далі співачка згадала трагічну і, водночас, радісну сторінку свого життя. Тоді маловідома група «Ватра» зняла фільм і в жорстокі радянські часи на весь СРСР прозвучала українською мовою стрічка про світле свято Різдва. Це було щось неймовірне. Це були пісні Ігоря Білозіра, яка полетіли у світ. На них виросло не одне поління українців. І навіть ті українці, які ніколи не були в Україні, вивчали за цими піснями українську мову, культивували ті цінності, які суголосні з нашими. Прозвучала одна з найкращих пісень Ігоря Білозіра написаних для Оксани — «Коханий»,

Після цього Оксана Білозір розповіла про свою волонтерську діяльність. З 2014 року вона займається пошуком та обліком полонених. Завдяки їй з полону повернулося 327 бійців. Потім багато їздила з концертами на передову, назавжди запам’яталася поїздка у Піски, під час якої познайомилася з лікарем, що врятував життя трьох дітей, які підірвалися на розтяжці. А присвятою всім медиками, які рятують життя українським воїнам стала пісня «Кажуть люди не літають».

Друге відділення концерту розпочали піснею «Дві орелі». Наступною була пісня «Червоне намисто», свого часу пані Оксана ще не знала, що буде за пісня, але відразу погодилася її виконувати, коли лише почула назву. Пролунала й відома всім українська народна пісня «Зеленеє жито, зелене».

А пісню «Святкова» співачка пообіцяла собі не виконувати доки триває війна, але коли дізналася, що її співають солдати в окопах, то вирішила зробити виняток під час ювілейного концерту.

Під оплески залу прозвучав твір «Горобина». А в «Україночку» Андрій Демиденко та Геннадій Татарченко ще 1991 року заклали сакральний зміст. Бо й сьогодні Україна не скорилася і з сльози відродилася.

Пісню «Молитва» присвятили Господу Богу. І фінальною стала пісня «Україні слава!», під акорди якої запросили на сцену композиторів, поетів, всіх учасників концерту. Серед яких крім названих вище були гурт «Світязь», Заслужений академічний Ансамбль Збройних Сил України, ансамбль «Пульс», ансамбль «Україна» та гурт «Мері».

Фото зі сторінки НПМ «Україна» в соціальних мережах.