Часопис у портретах

У найтемніші часи народжуються найяскравіші світочі — українські воїни, що стоять на передовій боротьби за свободу, стають не лише захисниками рідної землі, а й живими легендами, уособленням сили, відваги та непохитної віри. Їхні обличчя — це історія сучасної України, її болю та тріумфу, її безстрашного погляду у майбутнє.

Виставка «Героїчний часопис» — не просто серія творів, це візуальний літопис новітніх героїв, створений руками молодих художників Фахового коледжу мистецтв та дизайну КНУТД. У кожному мазку — пошана, у кожній лінії — подяка, у кожному відтінку — спроба передати невимовне: міць духу, стійкість, любов до рідної землі.

Студенти створювали свої полотна під звуки сирен, у холодних майстернях, при світлі свічок, часто з тремтінням у серці, думаючи про рідних, що знаходяться на фронті. Але їхня праця — це не лише мистецьке самовираження, а й акт спротиву, спосіб зберегти пам’ять про тих, хто щодня виборює наше завтра.

Кожен портрет — це більше, ніж зображення. Це погляд у вічі тим, хто без вагань став на захист Батьківщини. Це спроба зафіксувати не просто риси обличчя, а цілий світ, який носить у собі український воїн: біль від втрат, втому від битв, міць відданості та світло надії.

Мистецтво — це пам’ять. Мистецтво — це голос. І ця виставка є свідченням того, що Герої живуть не лише у військових зведеннях, а й у серцях, у фарбах, у полотнах, що стануть частиною історії нашої боротьби.

Сьогодні наші титани тримають зброю, аби завтра юні митці тримали пензлі. Їхні обличчя — це обличчя України.
Обличчя нашої перемоги!

— Нам вдалося зібрати тут таку прекрасну, тонку і чуттєву експозицію, -наголосив ідейний натхненник виставки, художник і педагог Дмитро Коваль. — Це експозиція про любов до нашої землі, на яку накотилася страшенна загроза від північних недосусідів орків. На захист нашої країни стали ці титани — найкращі сини і доньки України, яким сьогодні віддаємо шану.

Авторами ідеї цього проєкту виступила шановна адміністрація нашого навчального закладу і особисто пані Наталія Упірова. Завдяки цій ідеї ми змогли зробити таку чуттєву експозицію і віддати шану нашим захисникам. Хотів би подякувати нашій небайдужій молоді, яка тепло і активно підтримала цю ініціативу. Кожен твір — це велика історія, унікальний образ, а всі разом вони складають картину патріотичності.

Хотілося б побажати щасливої долі нашій країні. Я впевнений, що ми вистоїмо. Хоч це перемога буде не такою швидкою, як багатьом хотілося б, але вона обов’язково буде. Нам треба кожному на своєму робочому місці робити максимум того, що ми можемо зробити. Підтримувати нашу армію. Підтримувати один одного.

— У кожного з нас сьогодні жовто-блакитне серце, — переконаний гість заходу, автор та виконавець Сергій Файфура. — Хочу сьогодні подарувати дві композиції. Одну серйозну річ, яка стосується усіх тих, хто тут зібрався. Вона нас об’єднує. Шана нашим воїнам і низький уклін молодим художникам, які створюють нашу історію. Це пісня «Доля». А друга пісня «Варги» принесе всі трішечки позитиву. Хто не знає — варги, це жіночі уста.

— Хочу висловити вам слова подяки від своїх побратимів, від нашого батальйону, який сьогодні боронить країну, — зазначив боєць батальйону «Свобода» Ілля Дунаєв. — Віримо в них, вони тримаються заради всіх нас. Я знав багатьох людей, які зображені на цих картинах. Ці витвори мистецтва змусили мене замислитися над тим, настільки цінна пам'ять, настільки приємно знати, що про твою роботу пам’ятатимуть люди. І не тільки у своїх думках, а й у мистецтві. Насправді це дуже надихає. Бо навіть найважча справа стає легшою, коли знаєш, що люди цінують тебе і чекають. На знак великої подяки хочу подарувати прапор і бойовий шеврон нашого батальйону.

Після виступу пана Іллі звучали українські пісні, які протягом всього вечора дарували студенти Національного університету біотехнологій та природокористування України Анастасія Кулакович та Ярослав Рябоконь.

Своєрідну екскурсію експозицією провела ведуча і співорганізатора цієї мистецької акції Поліна Кравченко. А митці розповіли про свої картини. Одна з юних художниць у своїй роботі «Вартовий свободи» намагалася передати всю красу блакитного та жовтого кольорів. Інша мала честь написати портрет викладача коледжу Олексія Ковалевського, який одужав після поранення і зараз знову навчає студентів. Пан Олексій був на заході і зізнався, що боронив країну заради мистецтва і наших дітей.

На ще одній картині зображено легендарного Дмитра Коцюбайла (позивний Да Вінчі), який на жаль загинув на російсько-українській війні. На наступному портреті двоюрідний брат Дмитра Коваля Олександр, який був учасником Революції гідності, згодом воював у батальйоні «Азов» і загинув у 2016 році. Олександру було лише 18 років. Одна з вулиць у місті Хотині, де він народився, нині носить його ім’я.

Одна юна мисткиня представила на виставці дві роботи. На одній зображений боєць, який у 21 рік воював під Маріуполем, був поранений, зараз проходить реабілітацію. На другій вона зобразила колегу своєї мами. Цей чоловік спочатку був у теробороні, потім мобілізований, потрапив у полон. Де, на жаль, перебуває й нині.

Також на виставці представлений портрет Романа Ратушного — громадського діяча, журналіста, учасника Євромайдану, добровольця, який загинув 8 червня 2022 року. Ще один зображений боєць отримав дуже важке поранення, внаслідок якого втратив обидві ноги і руку, зараз проходить реабілітацію.

На картині «Побратими» намальовані воїни, які разом стали на захист країни і зараз продовжують боронити Україну. А одна з дівчат зобразила свого батька, який воює з початку повномасштабного вторгнення…

— Сьогодні ми зібралися в такому прекрасному просторі, аби представити роботи наших дітей, — підкреслила заступниця директора Фахового коледжу мистецтв та дизайну Наталія Упірова. — Думаю, що якби не було трагічних подій, які почалися у лютому 2022 року, то ми в все-рівно тут зібралися. Але тоді б на виставці були представлені натюрморти та пейзажі. А сьогодні картини зовсім інші. Ми маємо здійснювати цю роботу, підтримувати одне одного.

Щороку в нашому коледжі проводиться конкурс плакатів до Дня захисників та захисниць України. Після початку повномасштабного вторгнення ці плакати стали іншими, більш глибокими, пронизливими, мають свій підтекст. Виникла ідея, якщо наші діти так добре малюють плакати, то чому б не провести таку виставку. Запропонували організувати цю роботу нашому викладачеві Дмитру Ковалю, діти взялися до роботи. Сьогодні ми бачимо результат. Вважаю, що це теж волонтерська робота.

Адміністрація коледжу висловлює подяку за активну волонтерську діяльність, активну участь у підготовці виставки «Героїчний часопис» студентам та випускникам коледжу Ярмоленко Олександрі, Шкірі Софії, Корнієнко Віталіні, Пустовіт Дар’ї, Мовчан Діані, Загладі Дар’ї, Остроуцькій Олександрі, Ріпі Єлизаветі, Олексієнко Дар’ї, Садовніковій Олександрі, Прадивій Дар’ї, Князевій Дар’ї, Афанасьєвій Катерині, Братчиковій Марії, Падалці Юлії та Панічевій Анастасії.

— Хочу подякувати всім вам, що ми тут зібралися віддати шану нашим воїнам, людям світла, які нині боронять нас, боронять нашу державу і захищають наше відносно спокійне життя, — зазначив наприкінці Дмитро Коваль. — Вони не жаліють своїх сил, здоров’я і навіть життя. Дякую студентам коледжу, а також культурному кластеру «Краків», який нас так тепло прийняв.

Ще хочеться побажати більше любові, більше добра, більше світла у житті. Нехай все погане закінчиться якомога швидше, а нам робити велику справу в ім’я нашої милої України.

У планах організаторів продовжити експонувати цю виставку вже у стінах Київської міської ради.