ПРО «НАФТОГАЗ», МВФ ТА СОЦІАЛЬНУ СПРАВЕДЛИВІСТЬ

Повна назва проекту, який розробила Національна Академія Наук України звучить так: «Єдина державна система моніторингу виробництва, постачання та транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси и комунальні послуги» (ЄДСМ). Тільки ця система здатна забезпечити прозорий облік, контроль, аудит і моніторинг всіх енергоресурсів і житлово-комунальних послуг за такими параметрами як якість, кількість і ціна.

Ця модель обліку, контролю і аудиту мала бути впровадженою ще в перші роки нашої незалежності — приблизно в 1996 році. У той же час люди, які приходили до влади, — президенти, прем’єри і їхні уряди ретельно приховували від нас наукову розробку, щоб зберігати якомога довше «мутну воду» в енергетичній сфері для більш зручного «лову риби» тими, кого ми називаємо олігархами та їхніми посіпаками у владі. Результатом такої політики й став нинішній хаос, безпросвітні злидні та економічний колапс.

Цілком закономірно, що така бездарна й антисоціальна політика влади фактично породила таке явище як Тарифний Майдан, перша хвиля якого вже прокотилася країною. Народ щиро висловив можновладцям своє ставлення до їхньої діяльності. Та емоції-емоціями, але тепер нам треба чітко сформулювати й висовувати свої вимоги до Президента, уряду і своїх депутатів.

Ось так би приблизно звучали відповіді на вимоги людей, озвучені на мітингах і в соцмережах, з позиції впровадження проекту ЄДСМ в громадах і на рівні України:

Запит народу: вимагати від влади скасувати високі тарифи на газ і його транспортування, а також відновити пільговий тариф на електроенергію.

Відповідь: Вимоги цілком логічні. Люди чітко бачать де відбуваються порушення. А виправити ці порушення повинні слуги народу, просто виконавши Конституцію України (КУ), ряд законів України та інших нормативних актів. Але депутати-менеджери, які повинні відстоювати інтереси своїх виборців на місцях, лише розводять руками, киваючи головою на столицю, мовляв, це все вони роблять. Хоча відповідь на поверхні: згідно КУ надра і ресурси належать народу і депутати мають допомогти народу зібрати підписи і оформити відповідні документи, як і організовувати інших депутатів для вирішення цього питання — формування прозорого ринку енергоресурсів. Це якщо депутати дійсно представляють громаду, а не є політичним продовженням кланових бізнесових інтересів.

Ми також розуміємо, що держава повинна не тільки за запитом або зверненням до депутатів і до структур відповідати народу, а на постійній основі прозоро звітувати перед народом щодо використання надр та енергоресурсів — яка їх кількість, якість і ціна. Що ми продаємо і що купуємо. І як ефективно використовуються не тільки надра, ресурси з енергоресурсами, а й наскільки вигідно купується або продається той чи інший ресурс взагалі. Щоб у тих, хто формує ціну на газ і електрику була реальна картина формування справедливої ​​ціни, яка враховує всі витрати на видобуток, виробництво та доставку. А це може зробити тільки через реалізацію проекту ЄДСМ.

А щодо скасування пільгового тарифу на електрику — по суті це скасування якоїсь соціальної допомоги, яка надавалася населенню, а по суті її визначила держава в тандемі з постачальниками-монополістами електрики, адже плата цієї пільги була з кишені монополіста. Так ось ця відміна пільги говорить про те, що з монополістами взагалі не потрібно домовлятися: вони не повинні перейматися питаннями соціального захисту населення через заниження цін і тарифів. Їх роль — заробляти на рівні прибутковості самого бізнесу та розвивати нові технології в свій бізнес. Це означає, що соціальна допомога (в даному випадку — пільга) повинна надаватись тільки державою без втручання комерційних і інших форм власності підприємств. І припинення надання тієї чи іншої пільги може бути тільки в разі збільшення доходів і якості життя людей.

Отже, тільки впровадження проекту ЄДСМ захистить нас і країну від безпідставного підвищення або зниження тарифів на енергоресурси в ручному режимі. А оскільки при цьому будуть збалансовані й оптимізовані ціни на всі енергоресурси і вартість комунальних послуг, то вивільняться кошти не тільки у людей, але й підприємств-виробників, що позитивно позначиться на якості товарів і послуг. Це в свою чергу підвищить рівень життя громадян, відпаде така складова в сумі платежу як субсидія. І держава зможе побачити, де можна надати реальну соціальну допомогу не тільки окремим категоріям населення, а кожному конкретному громадянину. Наприклад, платити за кожного громадянина 100 кіловат на місяць з бюджету країни і це буде тільки початок соціальної спрямованості держави щодо своїх громадян.

Тепер питання про труби: міняють постачальника, а газ для різних постачальників йде по одним трубам. Як відокремити дорогий газ від дешевого?

Це питання я обговорювала з одним громадським діячем, який добре знається на проекті ЄДСМ і його впровадження на рівні громад і областей. Так ось яку аналогію провів мій співрозмовник: у Радянському Союзі були такі несумлінні винороби, які з однієї бочки розливали вино в пляшки, але на одних етикетках було написано «Портвейн», а на інших «Вино». А якщо серйозно, то нам кажуть, що у нас створений ринок газу, розуміючи при цьому, що окремого ринку газу бути не може. Теж саме, коли Ви приходите на ринок: це, по суті якась територія, на якій продаються яблука, картопля, зелень, тобто різні продукти. Так само не може бути ринку газу або ринку електроенергії. Правила для всіх постачальників енергоресурсів повинні бути одні і їх має встановлювати держава під контролем громад. А цього можна досягти, лише забезпечивши прозорий облік, контроль, аудит і моніторинг енергоресурсів.

Тепер щодо ефективності діяльності керівника «Нафтогазу». Тут все просто: пан Коболєв керується виключно «шкірними» інтересами транснаціоналів через прокладку Нафтогазу.

За умови впровадження ЄДСМ ситуацію можна змінити: модель цього проекту влаштована таким чином, що неможливо буде з неї поцупити жодної копійки не тільки Коболєву і його оточенню, але і директору звичайного водоканалу або тепломережі. Це відразу буде видно в зведеному енергетичному балансі, який буде зводитись за такими параметрами: якість, кількість, ціна.

А сьогоднішні реалії такі, що наш уряд в тарифну кризу більше стурбований прибутком Нафтогазу і міжнародних спекулянтів, ніж дбає про інтереси народу.

Нам треба чітко усвідомлювати: правила змінюються тільки на правила. Система на систему. Після впровадження проекту ЄДСМ в Україні «Нафтогаз» просто почине в бозі. А разом з ним різні прокладки і корупційні посередники. Таким чином відпаде саме питання: «У нас ринок або держмонополія?». У нас буде єдина державна система моніторингу за ресурсами і енергоресурсами в Україні, яка буде по справжньому контролювати всіх виробників і постачальників на цьому ринку.

Тепер трохи про МВФ. Часто доводиться чути таку фразу: «Меморандум з МВФ не дає влаштувати «держмонополію «і потрібно грати за ринковими цінами».

У мене зустрічне запитання, а що це за ринкові ціни? Світові або внутрішні? Думаю, зараз нам потрібно «грати» тільки на внутрішніх цінах на енергоресурси, тому що у нас заробітні плати аж ніяк не рівня розвинених країн з ефективною системою управління економікою. І потрібно починати як завжди з букви Конституції України, а вона і наші умови господарювання підводять нас до створення такої моделі обліку, контролю, аудиту і моніторингу енергоресурсів, яка є в Канаді, Англії, Сінгапурі та інших країнах з високою формою організації свого господарства всередині країни.