Обіцянки-цяцянки… або Дещо про «субсидійне» ошуканство
Україною масово прокочуються хвилі Тарифних мітингів. У деяких містах і населених пунктах люди по кілька разів виходять на вулиці, висловлюючи своє невдоволення! Перша причина — високий і незаконний тариф на транспортування газу. Другою причиною є необґрунтовано завищені тарифи на енергоресурси і як наслідок — на послуги ЖКГ.
Щоб загасити полум’я народних невдоволень і розуміючи, що «заліпухи» на кшталт того, що якщо не підвищити тарифи, то «путіннападьот», цього разу не діятимуть, урядовці вирішили вчергове прокрутити стару аферу з субсидіями. І от вже Міністерство соціальної політики просить збільшити бюджет на субсидії на 10 млрд. грн.
Щоб розібратися з суттю цієї афери, згадаймо нашу недавню історію.
Навесні 2015 року уряд іде на відвертий антисоціальний крок, підписуючи з МВФ програму співпраці, де зобов’язався поступово скоротити дефіцит «Нафтагазу» і до 2017 року відійти від держпідтримки цього паразитарного монополіста. Зробити це вирішили просто — підвищити тарифи на комуналку для населення, яке вже й так несло додаткові видатки пов’язані з війною та бездарною економічною політикою — у вигляді воєнного збору та добровільних пожертвувань Збройним Силам та втрати робочих місць. У той же час всі офшорні схеми з виведення коштів зі знекровленої країни продовжували чудово діяти, набиваючи кишені тих, хто з високих трибун виголошував палкі промови і накидав борговий зашморг на шию українському народу.
Для того, щоб приспати пильність обкраденого народу, уряд Яценюка придумав своєрідний «пряник» — масштабне субсидіювання, яким буквально кожен третій (!) українець міг отримати державну підтримку для сплати «комуналки». Кошти на це бралися, зрозуміло, з бюджету. Були переглянуті всі норми для розрахунку субсидії в сторону їх зменшення, субсидія стала авансовим платежем для постачальників та й саму субсидію могли отримати не тільки вразливі верстви населення, а й ті, хто за тими мірками мав середній рівень доходу сім’ї. Тобто з наших грошей (бюджет) нам же милостиво призначаються субсидії (!).
А тепер про суть цієї субсидійної афери. Вона полягає в обліку грошей по контрагентам. Давайте простежимо за самим ланцюжком по якому йдуть кошти з державного бюджету: держбюджет — населення — постачальники послуг, які генерують або газорозподільні компанії — НАК «Нафтогаз України» — Оплата «Укргазвидобуванню» за газ для населення — «Укргазвидобування» платить ренту за газ до держбюджету, за рахунок якої дається субсидія населенню — поповнення держбюджету.
Все — ланцюжок закінчився. Ось вам прихований механізм підтримки «Нафтогазу» за рахунок бюджету України.
Яценюк в 2015 році в традиційній для себе манері пафосно розпатякував, що субсидія — це «реальний механізм допомоги, який запропонувала держава для зменшення вартості комунальних послуг». Так от цей «реальний механізм», а по суті — тіньова схема підтримки НАК — працює і донині, з тією різницею, що тепер все більшу й більшу частину видатків перекладають на простих людей, обмежуючи можливість отримати ці принизливі й злощасні субсидії.
Тоді, в 2015-му, Тарифний Майдан не відбувся саме через цей «пряник» — ефемерну віру людей, що влада не займатиметься тарифним мародерством під час війни та відсутності розуміння того, чого слід вимагати від можновладців. А потрібно було насамперед домагатися прозорого обліку, контролю, аудиту і моніторингу всіх енергоресурсів країни за такими параметрами: якість, кількість, ціна.
Сьогодні закінчується січень 2021-го. Президент і уряд готують чергові різні за формою, змістом і розмірів «пряники», замість прийняття одного єдино правильного рішення — впровадження проекту ЄДСМ. Повна назва: «Єдина державна система моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси и комунальні послуги». Ця система була розробленою Національною Академією Наук України за дорученням РНБОУ.
До речі, багато фахівців нині прямо говорять про негативний вплив субсидій на всю бюджетною систему, оскільки вони фактично є схемою прикриття тіньового ринку газу з одночасним вирішенням питання щодо фінансування НАК «Нафтогаз». Отже, бюджету урядовці наносять шкоду, але водночас отримують «аргументи» для розмови з МВФ про нібито проведену роботу по зведенню дефіциту бюджету «Нафтогазу» до нуля. Але якось цей дефіцит з самого 2015-го року зводять і все звести не можуть. Держава знову продовжує дотувати монополіста через механізм субсидій. І побачити реальний фінансовий стан НАКу знову неможливо. Податків з ренти надходить вкрай мало. Живих грошей в цьому ланцюжку взагалі немає. Тобто податки надходять у віртуальному вигляді. А відтак фінансові відносини з «Нафтогазом» і скарбницею стати прозорими не можуть.
Ще раз наголошую: це можна усунути тільки через запровадження проекту ЄДСМ, прибравши всі «прокладки» та інших високопоставлених посередників на шляху між населенням і прямими постачальниками енергоресурсів. Таким чином «Нафтогаз», це творіння одного з перших одіозних олігархів Ігоря Бакая, просто кане в Лету ! Ціни за рахунок тіньових обігів та корупційних схем одразу суттєво впадуть.
При впровадженні проекту ЄДСМ, саме поняття субсидія піде в минуле, так як населення буде платити за реальними і адекватними цінами за газ, електрику та інші енергоресурси, які просто будуть в декілька раз нижчими за нинішні. Водночас вразливі верстви суспільства зможуть напряму отримувати адресну допомогу з бюджету.
