КМВА: «Треба буде взяти зброю — візьму», — волонтерка Ганна, що завідує однією із їдалень Києва для військових
Волонтерка Ганна, яка завідує однією із їдалень Києва для військових, розповіла, чому вирішила залишитися у столиці і як зараз підтримує наших героїв у тилу. Рецепт хорошого настрою простий — смачна і свіжа їжа. Зараз людям не вистачає вітамінів. Для своїх бійців Ганна завжди намагається привезти фруктів, молока, якщо є така можливість.
Із 24 лютого, коли росія напала на Україну, Ганна веде свій щоденник про війну. Вона має свій профіль у Тік-Ток і записує туди відео щодня. Говорить, що багато фото і відео зможе виставити лише після війни, аби не підставляти людей.
«Мені багато дзвонили і писали мої знайомі з Канади, з Німеччини, з Польщі, з Італії у перші дні, але я всім сказала, що лишаюся. Дуже дякую моїм друзям, але я прийняла рішення залишитися і допомагати тут нашим військовим. Треба буде взяти зброю — я візьму. Нікуди не поїду! А путіна — ненавиджу», — говорить пані Ганна.
Ганна завідує однією з їдалень у столиці. Тут готують для військових і волонтерів. Щодня в неї — декілька десятків накладних і вантажних машин. «Я не кажу нікому, куди я їжджу, це безпека моя і мого водія. Я просто показую результат».На своїй кухні, говорить, організувала майже військовий порядок. У людей навіть є ротації. На думку жінки, кожен, хто в тилу, повинен допомагати. «Допомагай — перемагай», — один із девізів Ганни.
«Була одна історія. Ми їдемо за хлібом із нашим водієм, на одному із блокпостів нас зупинили хлопці і, як завжди, запитують: „Куди прямуєте?“. Я кажу: „За хлібом“. Вони кажуть: „Привезіть і нам“. Ми повертаємося за декілька годин, зупинилися біля них і дали їм трохи хліба. Хлопці такі щасливі були, певно, думали, що ми про них забули. Ось так: чим можу, тим і допомагаю. Намагаюся всім, кому треба трохи дати їжі».
Фото хлопців, говорить Ганна, опублікує після перемоги. Але військові на блокпостах були усміхнені.
Ганна — дружина військового. У «минулому житті», до повномасштабного вторгнення, була на керівних посадах. Для неї рух — це життя, тому важливо не сидіти на місці.
Тому працюймо для нашої держави та воїнів!
Слава Україні!
