Огляд світових ЗМІ: провал військ рф, перші наслідки санкцій для росіян

Провал планів Росії у Києві

Як Київ витримав атаки Росії, аналізує видання The New York Times: «Росія має більше військ та вогневої сили. Чому їй не вдалося захопити столицю?» По-перше, Росія недооцінила рішучість українців захищати батьківщину. По-друге, росіянам не вдалося використати аеродром у Гостомелі для перекидання більшої кількості повітряно-десантних військ, необхідної для захоплення столиці. По-третє, російські війська виявилися не готовими до боїв у місті: колоні російської бронетехніки вдалося заїхати в Київ і виїхати на проспект Перемоги, але ця колона була сама по собі — вона не мала необхідної підтримки з боку авіації та піхоти, а тому її швидко знищили українські військові.

Російське керівництво помилилося, що Україна впаде, а президент Зеленський втече після перших атак. «Це було катастрофічне нерозуміння українського суспільства та української держави», — цитує NYTimes одного з військових аналітиків. Фахівці також звертають увагу на проблеми з координацією всередині російського війська — на думку оглядачів, з цієї причини, навіть маючи більше сил та засобів, росіяни, ймовірно, не змогли б захопити Київ.

Провалилася також спроба оточити українську столицю. Зокрема, NYTimes згадує про бої під Броварами, де колона російських танків стала легкою здобиччю для української артилерії та протитанкової зброї. Видання також описує, як українські військові підірвали мости та дамбу на північ від Києва, чим стримали просування російських військ у бік столиці. Один із аналітиків, з якими поспілкувалися журналісти NYTimes, назвав російську операцію із захоплення Києва «вражаючою в плані цинізму і дурості, з якими вона була проведена». Видання не виключає, що Росія може згодом спробувати атакувати Київ іще раз. «Але наразі пріоритетна для Росії мета видається недосяжною», — резюмує видання.

Росія вже втратила вплив на Донбасі

«Піррова перемога Путіна» — так Foreign Affairs характеризує перебіг російсько-української війни. Журнал оцінив перспективи намірів Москви зосередити зусилля на боях на Донбасі. «Припущення, що російським військам буде простіше на сході України, виявилися помилковими», — пише Foreign Affairs. І нагадує, що не лише в Києві, але й в інших регіонах України, зокрема на сході, російські сили зіткнулися з гідною відсіччю з боку українських військових та неочікуваним опором із боку місцевих мешканців. Ці два чинники «поставили під сумнів всю воєнну стратегію Росії».

«Якщо Росія не зможе захопити й утримати схід України, вкрай малоймовірно, що вона досягне успіху де-небудь іще», — йдеться в статті Foreign Affairs. Видання припускає, що якщо Росії вдасться окупувати нові території на Донбасі, життя там буде гіршим, ніж на територіях під контролем угруповань так званих «ДНР» та «ЛНР», оскільки — з огляду на санкції та розрив нафтогазових контрактів — у Москви буде менше ресурсів, аби їх утримувати. «Не дивно, що так багато українців опираються окупації», — йдеться в статті.

Foreign Affairs пише, що в найближчі тижні буде зрозуміло, «чи достатньо непокори України та рішучості Заходу її озброювати» для того, аби зупинити Путіна на Донбасі. Однак, резюмує видання, що б не трапилося на полі бою, Москва назавжди втратила культурний вплив на двомовному, багатонаціональному, але тепер уже — однозначно українському сході.

Малий російський бізнес і великі західні санкції

«Негуманним» називає рішення Ikea піти з Росії підприємець із Санкт-Петербурга Олександр Куккоєв. Його бізнес із ремонту квартир класу люкс залежав від фурнітури, що виробляє шведський меблевий гігант. Куккоєв — один із героїв публікації в The Washington Post. Газета аналізує, як запроваджені після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну санкції вже впливають на життя росіян і що на них чекає в майбутньому.

За минулий тиждень ціни на основні товари в Росії зросли на 14%. «Оскільки реальна заробітна плата падає, падає споживання, загострюється інфляція, проблеми з ланцюгом постачання душать економіку, криза руйнує приватний бізнес», — пише WP. Зараз найбільше страждають такі сфери, як реклама, туристичний і готельний бізнеси, мода, послуги та предмети класу люкс. Так, власник бару у Москві поскаржився виданню, що його бізнес проіснує ще 3−6 місяців, оскільки основні компанії-постачальники алкоголю в Росію відмовилися від ведення бізнесу з цією країною. А власниця салону краси розповідає, як економлять її клієнтки: стрижка — без фарбування, манікюр — без лаку.

Але Сергій Гурієв, економіст Паризького інституту політичних досліджень, каже: поки Росія зможе продавати нафту за ціною понад 100 доларів за барель, Володимир Путін і надалі зможе фінансувати свої основні потреби — війну, пропаганду та силовиків, які потрібні йому для придушення протестів. На думку Гурієва, Путін навряд чи відмовиться від війни в Україні, а тому санкції залишатимуться і Росія перетвориться на щось на кшталт Північної Кореї чи Ірану, хіба що трохи заможніше.

Економіст Владислав Іноземцев каже, поки що санкції Заходу найбільше відчуватимуть росіяни з доходом вище середнього. За його словами, зникне багато імпортних товарів та запчастин до них, крім того, можуть зникнути і деякі російські товари — наприклад, ті, для яких потрібні імпортні комп’ютерні чипи.

Перемога України — шанс для Європи

«Чому Україна має перемогти» — так називається стаття The Economist, і саме ці слова з'явилися на обкладинці нового числа журналу. Видання пише про те, що не лише Путін, але й багато західних оглядачів припускали, що Україна не вистоїть перед повномасштабним вторгненням Росії. Але війна наближається до шостого тижня, і сторона, яка думає про перемогу, — це Україна, а не Росія.

The Economist каже про унікальний шанс, яким була б ця перемога не лише для України, але й для Європи. Сильна, демократична Україна «перешкодила б російському експансіонізму» та «перекроїла б мапу європейської безпеки». «На жаль, велика частина Заходу видається сліпою до цього історичного шансу», — пише The Economist. Видання, зокрема, критикує Німеччину і Францію. Але також каже про весь Євросоюз: не Брюссель має «дозволити» Україні стати членом ЄС — він навпаки має радо вітати Україну у своєму союзі, «як вітали Східну Європу, коли вона скинула радянське панування на початку 1990-х років».

«Не погоджуйтеся скласти зброю»

«Лист до маріупольців» від директора Меморіалу геноциду в Сребрениці Еміра Сулягича опублікував сайт Al Jazeera: «Я провів три з половиною роки життя так, як ви зараз, — оточений ворожими військами, які прагнули повного знищення мого народу. Мені знайомі страждання, розчарування, страх і розпач, які ви, мабуть, відчуваєте», — пише він і додає, що має для маріупольців хорошу і погану звістки. «Хороша новина: ви переможете […] Погана — ви заплатите за свободу своїм життям і життям своїх близьких».

На думку Сулягича, мета Росії — не просто завоювати Україну, а стерти її з мапи. Він вважає, що «на українському чорноземі буквально вирішується доля світу». «Що б ви не робили, є те, на що ви ніколи не повинні погодитися — це скласти зброю», — каже Сулягич. Та додає, що маріупольці борються «не лише за себе, а й за майбутні покоління».