Ми - українці - мужні й чесні люди
З да́вніх даве́н ми нашу зе́млю боронили.Ми — українці — мужні й чесні людиА хто іде́ з війно́ю — ду́ші тут губи́лиТак за́вжди бу́ло, є і бу́де.
Обороняли рі́дную країну,Кня́зі плекали мир на зе́млях цихВідсто́ювали ге́тьмани Вкраїну,Ведме́дів вправно заганя́ли у барлі́г.
На Синіх Во́дах ві́дсіч орді́ да́лиПід Коното́пом москалів розби́ли,В Холо́дному Яру́ їх розтопта́лиМі́шку орди́нського столі́ттями громи́ли.
Якусь малу́ безза́хисну твари́нуНапевно змо́же зни́щити ведмідьАбо напа́сти мо́же він зі спи́ниЗлякати во́рога, який ще спить
Та світ людей у нас, а не тваринТому боя́тися ведме́дя марноПрибо́ркують їх люди і за тим –Ведмеді в цирку виступа́ють гарно
Ідіть, прокля́ті, геть із України!І цього ра́зу вже не поверта́йтесьБо ріки крові потечу́ть на ва́шій батьківщині.Ви з українцями не гра́йтеся.
Імперським і́гом і на Русь ви посяга́ли,А захища́ли її київські дружи́ни.Від ва́с же захища́ли, від нава́ли.Се́рце Русі́ - це се́рце України.
Ви намага́лися нас все життя гноби́ти,Нас виріза́ли й голодом мори́ли.Ми не забу́дем, скі́льки будем жити.Нас об’єдна́ли ви, а не скори́ли.
Ми не одне життя покла́ли на вівта́р.Бо Україна — як форте́ця із пітьми́.Вона спиня́ла і монго́лів, і татар.Від мо́року москви́ тримає світ грудьми́,
Ми жи́ли на своїй землі, і будем жи́ти.Ще со́тні-тисячі́-мільйо́ни літЗа нами правда, сила, нас не погубити.За нами во́ля, і за нами уве́сь світ.
Ми — українці — мужні й чесні людиА хто прийшо́в з війно́ю — ду́ші тут згуби́лиТак за́вжди бу́ло, є і бу́деМи просто зе́млю нашу борони́ли.
Слава Україні!Смерть Ворогам!