Сєвєродонецьк: життя в тіні війни 50 день війни у гарячій точці | Український свідок
Як виглядає звичайний день у Сєвєродонецьку? Місцеві вже чітко визначають коли летить «від нас», а коли «до нас»
Ми потрапили у Сєвєродонецьк вдень 15 квітня. До цього три дні йшли дощі. Бронік і каска, набиралися вологи і здавалися ще важчими. 15-го нарешті вийшло сонце Донбасу.
Сєвєр, як його називають бувалі воєнкори, зараз одна з гарячих точок на сході. Щохвилини чути входи і виходи. Місцеві вже звикли. Чітко визначають коли летить «від нас», а коли «до нас».
В дворі під деревом стоїть хлопчина. Під канонаду уважно слухає вчительку по телефону. Розпочалося дистанційне навчання. Далі в дворі роздають гуманітарку. Пан Валентин розповідає, що прилітало вже все. Крім літаків. Пані Агнеса, дякує комунальникам. В місті не було води, газу і світла. Спеціалісти жкг відновили комунікації фактично під обстрілами. Пані Наталя показує понівечений будинок, що зруйнований в результаті обстрілу. На щастя ніхто не постраждав. Всі були в укритті. Ще ми познайомилися із Володимиром. Він з Вишневого. Сюди їздить часто — вивозить людей на Дніпро.
Ми не встигаємо договорити. Починається обстріл. Стрибаємо в автівку і мчимо геть. Володимир їде вглиб міста, аби забрати ще хоч когось. Місцеві не полишають своїх справ. Вони вже звикли.
Звичайний день в Сєвєродонецьку…
#UkrainianWitness #Сєвєродонецьк #Sievierodonetsk
