Пекли хліб в каміні: мешканець Київщини розказав, як пережив окупацію
Під час окупації в селі не було світла, газу, мобільного зв’язку та інтернету. Люди готували на дровах.
Про це у ефірі на i-ua.tv розповів мислитель, громадський діяч, активіст громади, який майже місяць прожив під окупацією, Андрій Кочуков.
«Окупанти зайшли в наш населений пункт на другий чи третій день повномасштабної війни. Тоді по вулиці проїхало десь 52 одиниці російської техніки. Якщо армія Наполеона була схожа не визволителів, то російські війська схожі на хвилю хаосу. Коли заходить вовк в село, перше, що відбувається — замовкають собаки. Після приходу окупантів в нас в селі собаки не гавкали місяць. Коли вони пішли, собаки почали гавкати. Поки окупанти були в селі, люди ховалися по підвалах. Сиділи, тремтіли та боялися вийти. Не було світла, газу, мобільного зв’язку та інтернету. Люди варили собі їсти та готували на дровах та швидко ховалися до підвалів», — розповів Андрій Кочуков.
За його словами, були люди, які колобарували з окупантами. Вони здавали місцевих АТОшників та жінку, яка була секретарем сільради. Проте багато людей намагалися один одного підтримувати.
" Морально, фізично, шматком хліба. Також надавали один одному притулок. Власник одного з підприємств, роздавав кожній родини сир. Адже магазини розкрали, а гуманітарну допомогу не могли передати через окупацію. Деякі люди пекли хліб в каміні, який був в будинку «, — розповідає Андрій Кочуков.
За його словами, були випадки мародерства. Навіть серед місцевих.
" В Ворзелі, Бучі та інших населених пунктах, виносили все з квартир, а з жінок знімали прикраси. Орки вели себе, як вандали все трощили. Мій сусід спіймав мародерів та примотав їх скотчем до стовпу. Проте систематичних випадків мародерства в нашому селі не було", — резюмував Андрій Кочуков.
