Як воюють українські ІТ-шники

Дмитро — боєць невидимого фронту. Він очолює загін лише з 10 солдатів, що формують групу аеророзвідки полку «Дніпро-1».

Усі вони — волонтери. Більшість мають досвід роботи в ІТ і були знайомі ще до війни. Дмитро воліє, щоб їх називали «ІТ-шниками, які воюють».

Один з членів групи показує нам на мобільному телефоні відео ураження ворожих цілей за допомогою дронів — їхні найкращі удари.

«Один танк, три-чотири артилерійські гармати, дві мінометні позиції та п'ять-шість складів боєприпасів», — перераховує Дмитро.

«Зовсім непогано для 10 людей», — каже він, не стримуючи усмішки. Вони вже брали участь у боях в Рубіжному та Сєвєродонецьку. Зараз готуються захищати Слов'янськ.

«Гадаю, Слов'янськ стане наступною ціллю Росії», — каже один з аеророзвідників. Я запитую, чи вірить він, що українці зможуть зупинити наступ росіян. «Звичайно», — чую у відповідь.

Дрони або безпілотні літальні апарати широко використовували і в інших війнах, але не в таких масштабах. Це ключова зброя як для Росії, так і для України. Обидві сторони мають великі військові безпілотники — приміром, російський «Орлан-10» чи знаменитий український «Байрактар», безпілотник турецького виробництва. Вони коштують дорого і складніші в роботі, їх також легше збити.

Тому найчастіше в хід йдуть комерційні дрони, які вільно можна купити в готовому вигляді. Вони — недорогі й легко замінюються.

І Україна, і Росія використовують їх для виявлення позицій противника та коригування артилерійського вогню. До цих маленьких безпілотників також можна прикріпити вибухівку.

Хлопці з аеророзвідки показують нам, як вони працюють.

Вони дістають з коробки невеликий ручний квадрокоптер DJI та акуратно прикріплюють до нього невелику вибухівку. Маленькі комерційні дрони можуть переносити боєприпаси вагою від 200 до 500 г. Більші дрони — заряд до 800 г. Бомби розвідники конструюють самі в майстерні на своїй базі, використовуючи 3D-принтер.

Дмитро каже, що це робота для «найрозумніших з його хлопців». Вони також вивчають розвіддані з відкритих джерел та відстежують обмін інформацією.

Поки ми спостерігали, як команда готується до запуску безпілотника, вдалині почувся звук літака.

Нас попросили сховатись під деревами. На щастя, це був український вертоліт. Війна не дає про себе забути навіть у відносній безпеці.

У перші дні війни Росія користувалась системою DJI AeroScope. Це комплексна платформа для виявлення коптерів, яка здатна швидко ідентифікувати лінії зв'язку між БПЛА та його пультом управління, збираючи в реальному часі таку інформацію, як статус польоту, маршрути та інше.

«Ми навчилися її блокувати», — кажуть хлопці, але додають, що у росіян «ще є багато інструментів для блокування дронів і нашого сигналу». Наразі вони вже втратили близько п'яти невеликих комерційних дронів.

Росія не лише перевершує Україну за чисельністю військових і зброї, а й має великий досвід у галузі радіоелектронної боротьби. Росіяни блокують та глушать українські системи військового зв'язку, супутникову навігацію, канали управління та передачі даних між дроном і оператором.

У нещодавньому звіті британського Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) це назвали викликом, який Україна має подолати. Середній термін служби українського БПЛА — лише сім днів, йдеться у звіті RUSI.

Але українці не здаються. Дуже допоміг супутниковий інтернет Ілона Маска. Ще у лютому американський бізнесмен безплатно надав Україні термінали Starlink. Завдяки цій мережі космічних супутників, що роздають високошвидкісний бездротовий інтернет у місцях, де він недоступний, українська армія може завдавати точних ударів по російських військах та керувати безпілотниками.

«Ілон Маск — найкращий», — каже командир «Дніпра-1» полковник Юрій Береза і показує великий палець піднятий вгору. Маск такий же популярний серед українських військових, як і британський прем'єр Борис Джонсон, який нещодавно оголосив про свою відставку.

Береза сподівається, що Британія, попри всі політичні негаразди, й надалі рішуче підтримуватиме Україну у війні з Росією.

«Ми тут захищаємо західні цінності. Модернізація нашої армії та забезпечення її достатньою кількістю зброї принесе мир і у Велику Британію», — каже він.

Зараз позиції Росії в радіоелектронній боротьбі — сильніші, але Дмитро Подворчанський вірить, що комерційний досвід і знання його команди допоможуть їм отримати перевагу.

Один із його людей каже, що за кілька років вони стануть кращими за росіян, але ключове питання в тому, чи вистачить їм часу, щоб змінити ситуацію.