Кадрова політика під час війни: «квартальне братство» як Ахіллесова п’ята владної команди
Вислів про те, що кадри вирішують все, потребує уточнення: кваліфіковані кадри, адекватні часу й своєму місцю.
Бажання Зеленського тримати біля себе старих дружбанів, колег по кварталу та інших випадкових людей не є ознакою його порядності та вірності команді. Скоріше навпаки — це політична короткозорість, яка може призвести до страшних наслідків. Токсичне оточення, відсутність стратегічного бачення майбутнього, програми дій та хоча б приблизних начерків ідеології перетворюють політичну команду на тусовку різночинців, заточених на те, щоб швидше урвати та довше залишатися при владі ставить країну в дуже небезпечне становище. Робить її слабкою для ворогів та викликає невдоволення в партнерів.
Про кадрову політику й зміну кримінально-олігархічної системи, надто під час війни, говорили з громадським діячем, мислителем Андрієм Кочуковим.
Зокрема, пан Андрій наголошує, що суспільство повністю позбавили будь-якої можливості висловити свою думку, тим більше якось вплинути на ситуацію, в той час як влада демонструє некомпетегтність і безвідповідальність.
«Навіть наявність дипломів західних університетів не говорить про здатність реагувати на виклики, які виникають. У владної команди відсутні будь-які глибинні сенси. Це призводить до згубної політики, коли країна стає заручником міжнародних скандалів», — підтверджує Андрій Кочуков.
Відтак, саму державу сьогодні представляють яскраві Гоголівські персонажі. Хлестаковщина вразила сучасне політичне життя України. Низка гучних скандалів — це перші тривожні дзвіночки щодо необхідності змін. Чи дослухається до них Президент — питання риторичне, але на кону не лише його майбутнє, а й усієї держави. Саме тому свою позицію в цьому питанні має висловити й суспільство.
