ЗСУ відкриють фронт для тиску на війська рф, якщо закріпляться на Кінбурнській косі

Про це у своїй колонці пише Френк Ледвідж, офіцер британської військової розвідки, викладач воєнної стратегії та права у Портсмутському університеті (Велика Британія).

Він розмірковує про важливість Кінбурнської коси — крихітного мису в гирлі Дніпра, що має величезне стратегічне значення на наступному етапі війни, яку веде рф в Україні. «Україна заявила про свій намір звільнити її [косу] і, схоже, для цього проводиться спеціальна операція», — нагадує Ледвідж.

За словами експерта, повернення цієї смуги землі завдовжки близько 40 км і завширшки від 4 до 12 км дійсно має сенс для ЗСУ, враховуючи її розташування та історичний досвід.

Зокрема, Кінбурнська коса:

• виступаючи в Чорне море, визначає вхід до річкової системи Дніпра;
• контролює доступ із Чорного моря до Миколаєва як важливого порту (а Україна гостро потребує альтернативної точки виходу в море для свого експорту, окрім Одеси);
• дозволяє тим, хто її контролює, більшою мірою контролювати та проектувати сили на півдні — саме цим і користувалися росіяни відтоді, як захопили косу в червні;
• історично має визначальне військове значення («Відтоді, як росіяни проявили активний інтерес до цієї області в 1737 році, за контроль над півостровом і прилеглою територією відбулося кілька великих битв», — нагадує Ледвідж).

За умов стандартних військових розрахунків будь-яка спроба перетнути затоку, взяти Кінбурнську косу і просунутися на півострів виглядала б «абсолютно безнадійною», вважає експерт. «Спроба висадки десанту не передбачала б можливості дістатися до протилежного берега за кілька кілометрів, не кажучи вже про те, щоб закріпитися на березі та встановити там якийсь плацдарм», — пише колишній британський військовий.

Однак Україна може взяти Кінбурнську косу, переконаний Френк Ледвідж, наводячи декілька аргументів на користь такої думки. По-перше, він вказує на «незвичайні обставини». «У нинішньому стані російські сухопутні війська у поганій формі. Вони не можуть бути всюди, і перекидати сили з одного району до іншого для захисту чи стримування нападу дуже складно. Крім того, будь-яку російську спробу атакувати український плацдарм на Кінбурнській косі буде збито українською артилерією на протилежному березі Дніпра», — пояснює Ледвідж.

По-друге, дає зрозуміти він, Україні вдалось зменшити роль російського Чорноморського флоту, який міг би зашкодити такій операції. «Після потоплення флагмана Чорноморського флоту москва у квітні російські військово-морські сили наважуються залишити свою (дедалі більш небезпечну) базу в Севастополі лише для того, щоб обстріляти крилатими ракетами здебільшого цивільні цілі, що знаходяться далеко за межами досяжності українських ракет, розгорнутих на південно-західному узбережжі», — нагадує британських аналітик.

Тож якщо ЗСУ встановлять і закріплять свою присутність на Кінбурнській косі, то «відкриють, по суті, ще один фронт, хай і вузький, створюючи додаткові проблеми для російських командирів, які вже намагаються розгорнути обмежені й погано навчені сили». З коси ЗСУ могли б просуватися півостровом далі, що стало б «ще одним кроком у невпинному просуванні України до Криму».

«Безперечно, це їхня кінцева мета […], — упевнений Ледвідж у намірі ЗСУ звільнити Крим. — Питання, яке зараз ставлять російські генерали — не „що робитимемо ми?“, а „що робитимуть українці?“. Якщо Україна візьме Кінбурн, це буде ще один значний крок до того, щоб опинитися біля порога Криму всього за 100 км від Перекопського перешийка, вузької смужки землі, яка з'єднує острів з рештою України».

Раніше повідомлялося, що усі заїзди на Кінбурнській косі контролюють ЗСУ. Російські окупанти не можуть завезти туди ні додаткову техніку, ні особовий склад для підсилення підрозділів.