Закон про медіа: в Україні вводиться цензура під соусом боротьби з російською пропагандою

  • 473

Прийнятий Закон про медіа свідчить, що під соусом боротьби з російською пропагандою в ЗМІ, влада вирішила вводити в Україні цензуру.

Медіаюристка Тетяна Котюжинська
Медіаюристка Тетяна Котюжинська

Про це заявила голова правління Національної асоціації українських медіа, медіаюристка Тетяна Котюжинська.

«В Україні вводиться цензура під соусом боротися з російською пропагандою. Насправді владі треба вирішити питання з виборами. Зокрема, їм потрібно обмежити критику в ЗМІ. Владі потрібно, щоб в медіа були чемні повідомлення ні про що. Найкраще, щоб повідомлення були лише з їх офіційних джерел. Оце їх завдання. Вибори до Верховної Ради мають відбутися в жовтні 2023 року. Тож влада буде робити все, щоб побудувати для себе зручний інформаційний майданчик. Вони над цим працюють і будуть працювати далі», — каже медіаюристка.

За її словами, в законі про медіа є переваги лише для тих, хто зараз при владі, або може домовитися із владою, бо вони отримали конкурентну перевагу та можуть тиснути та закривати своїх конкурентів.

«Що стосується тих, хто не хоче прислуговуватися владі, то тут жодних переваг. Лише додаткові витрати. Зокрема, на реєстрацію, підтримання комунікації з регулятором, а також якщо на ЗМІ хтось подав скаргу, треба буде комунікувати з позивачем. Все це додаткові витрати. При Нацраді будуть створені громадські організації, які будуть займатися співрегуляцією телебачення та радіомовлення, а також інтернет та друкованих ЗМІ. Але це також витрати. Зокрема для найменшого інтернет- сайту чи газети, треба, як мінімум, до 100 тисяч гривень на рік на всі комунікаційні процедури співрегуляції. Тобто це мінімальна вартість легального медіабізнесу. Якщо ж це проєкт журналістів або це місцеві газети чи інтернет- сайти, то у них просто не буде таких коштів. Адже вони дуже часто існують на пожертви та грантові кошти. Тобто виникає питання про їх подальше існування», — каже Тетяна Котюжинська.

Крім того, медіаюрист зазначає, якщо медіаресурс знаходиться не в Києві, то йому все одно доветься іздити на судові засідання в столицю.

«Всі суди з Нацрадою будуть проводитися в Києві. Якщо позов подасть Нацрада, то суд має відбутися за два дві, а якщо медіа, то невідомо скільки доведеться чекати. Можливо півроку, а може рік чи навіть два або три. І представникам медіа доведеться весь цей час їздити на суди», — резюмує експерт.