Смелянський: економічна криза та війна — це споріднені речі
З метою скорочення державних видатків уряд оптимізував державні програми «Доступні кредити 5−7−9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5−7−9%». Ухвалена постанова передбачає скасування компенсаційних ставок за кредитами та компенсаційної винагороди за лізингом на рівні 0% річних.
Такі зміни прокоментував економічний експерт Юрій Смелянський телеканалу I-UA.tv.
«На мій погляд, починати слід з формулювань Кабміну. Ключовий термін у цьому рішенні „оптимізація“. Оптимізація — це процес, метою якого є спрямування розвитку чогось чи когось до найкращого стану. Ми говоримо про кредити, фінансовий лізинг і державну підтримку. Будь-яка програма підтримки запускається для стимулювання економічної активності. Починалася вона з 5−7-9%, потім додалися 0% і 3%. Якщо влада робить відсоток нижчим, то не від кращого життя», — зазначив він.
За його словами, відповідні програми запускаються не для того, щоб «своїм» грошей дешевше підкинути чи щоб рейтинги підвищити, а для активізації економічної діяльності або економічної активності в умовах, коли якійсь групі не вистачає власних фінансових ресурсів.
«Наприклад, малий і середній бізнес, якому не вистачає грошей як ресурсу для розвитку та ведення своєї діяльності. Тоді держава приймає рішення, щоб активізувати економічну діяльність, щоб гроші, яких не вистачає, почали з'являтися. Якщо ресурсу мало, він коштує дорожче. Тому виникає потреба зменшити вартість ресурсу за рахунок державної допомоги», — пояснив економіст.
Смелянський пояснює, яким чином може виникнути така ситуація, коли не вистачає грошей як ресурсу.
«По-перше, економічна криза. Ми в перманентній економічній кризі перебуваємо з 1991 року як незалежна держава. Змінюється рік до року лише глибина цієї кризи, але вона нікуди не поділася. Економічна криза та війна — це споріднені речі. Якщо йде війна, економічна криза неминуча. Якщо війна закінчилася, економічна активність повинна збільшуватися. І тоді економічна криза зменшує свій вплив. Але війна продовжується, і продовжується економічна криза. Чи в нас вже підвищилася економічна активність? Ні. Навпаки. Люди стали багатшими й підвищився рівень їхньої економічної незалежності? І в них у необхідному співвідношенні підвищилися доходи частину яких можливо використати у якості інвестиційного ресурсу? Також ні», — розказав експерт.
За його словами, факторів, які б впливали на полегшення або покращення ситуації, у нас сьогодні немає.
«По-друге, системна криза. Наприклад, коли обрана сформована економічна модель держави (його базис) не генерує позитивного розвитку через ущербність моделі. Тобто, модель не працює. Висновок — у влади просто закінчилися гроші на цю іграшку, а західні партнери не бачать підстав фінансувати піар влади таким чином. Це не оптимізація, а відмова від зобов’язань з боку влади перед суспільством. Основною причиною такого чергового негативного результату є економічна політика влади, ті економічні рішення, які ухвалювалися з моменту початку каденції, тобто з вересня 2019 року. І щороку ставало лише гірше. Зовнішні чинники накладалися на внутрішні, які породжувалися економічними рішеннями. Чинна економічна модель не працює, бо вона пригнічує економічну активність. Її потрібно замінити, а влада цього не бажає, бо ця модель забезпечує самозбагачення тих, хто при владі», — підсумував він.
