Повністю природний процес, — гідрогеолог про повінь в Україні

Про небезпеку повені в Україні поговорили з ученим секретарем Інституту геологічних наук НАН України, головою Національного екологічного центру України, кандидатом геологічних наук і гідрогеологом Русланом Гаврилюком. Він пояснив, що перш за все варто говорити про певні закономірності, природний цикл.

«Варто говорити про весняну повінь як нормальний природний процес, який характерний для весни, але який буває різної інтенсивності в різні роки. Цього року ми спостерігаємо більшу водність у нашому регіоні, особливо на півночі України, з чим пов'язано підвищення рівня води в річках, затоплення заплав річок і підйом рівня ґрунтових вод, а тому підтоплення підвалів, погребів тощо», — зазначив експерт.

За його словами, глобально це пов'язано з природними циклами. Для України, зокрема для півночі, теперішні події не є чимось надзвичайним. Такі повені вже фіксувалися за період спостереження, неодноразово в XX ст.

«Це повністю природний процес, про його потенційну ймовірність треба бути обізнаним, до цього треба було готуватися, це відбувається не перший і не останній раз. Повінь буде повторюватися в майбутньому. З 2013 року дійсно спостерігався період малої водності. За останні 10 років наші люди трохи забули, що таке висока вода та що Дніпро може дійсно розливатися. Басейн Дніпра, в якому формується стік річки вже у створі Києва, достатньо великий за площею, захоплює частину Полісся, Чернігівщини та територію інших країн, які розташовані на північ від України, де Дніпро бере початок», — додав гідрогеолог.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко зазначила, що підтоплення на Київщині сталося через порушення екологічних норм.

«Плануючи свою діяльність, потрібно було приймати певні управлінські рішення, беручи до уваги вірогідність повеней. Вони в нас здебільшого не приймалися. Це можна трактувати як порушення екологічних норм у тому числі. Зокрема це збереження заплав річок, дотримання режиму прибережних захисних смуг, це не забудова заплав — тієї території, яка дозволяє великій воді розсікатися та запобігає такому різкому підвищенню рівня води в річці та, відповідно, негативному впливу повеневих вод. Це особливо характерно для мегаполісів, у тому числі для Києва, де ми бачимо забудову прибережних зон як на північ від міста, у гирлі Десни, так і нижче за течією від столиці, у районі Конча-Заспи. Тобто якби ці території збереглися як заплави, вода б розсікалася та затоплювала їх, що є нормальним явищем, що сприяє збереженню екосистеми заплави. На жаль, у нас заплави річок забудовані, у результаті спостерігаємо негативні наслідки. Глобальної небезпеки повені не створюють. Навпаки повінь — це нормально та природно, вони мають важливе значення для екосистем заплави та особливо для нижньої частини річки. Наприклад, пониззя Дніпра чи Дністра у весняний період мають затоплюватися, що сприяє нересту риби та загалом відновлення біорізноманіття», — сказав Гаврилюк.

Він наголосив, що людство проходило через періоди зарегулювання річок і негативних наслідків від повеней, наприклад, західна Європа.

«Там ці помилки виправлені, заплави відновлюються, русла річок звільняються, щоб була вільна течія. Таким чином країни убезпечують населення від негативних глобальних наслідків. Зрозуміло, що масштаби повеней не завжди можна передбачити, запобігти всім негативним наслідкам, але мінімізувати ризики та бути поінформованим потрібно. Саме для цього розробляються плани управління ризиками затоплення відповідно до Паводкової директиви ЄС», — підсумував голова Національного екологічного центру України.

Нагадаємо, директор Департаменту муніципалької безпеки КМДА Ткачук повідомив, що в Києві пік весняної повені очікується орієнтовно 22 квітня.