Можливості для зловживання: економіст розповів про наслідки запровадження керованого гнучкого курсу

Запровадження керованого гнучкого обмінного курсу Національним банком України — це створення можливості для корупційних зловживань.

Можливості для зловживання: економіст розповів про наслідки запровадження керованого гнучкого курсу
Можливості для зловживання: економіст розповів про наслідки запровадження керованого гнучкого курсу

Про це заявив економіст Борис Кушнірук у коментарі телеканалу i-ua.tv.

«Я вкрай негативно ставлюся до моделей ринкового курсоутворення. Тому що будь-яка ринкова модель передбачає, що є попит і пропозиція на ринку. Саме попит і пропозиція на ринку визначає те, якою мірою щось відбувається з курсом. Національний банк може виходити на ринок, у певний момент згладжувати тенденції, але в принципі саме ситуація на ринку означає ситуацію, що відбувається з курсом», — зазначив він.

Загалом від початку 2023 року НБУ продав уже понад 19 млрд доларів Міжбанку (Міжбанківський валютний ринок).

«Тобто виходить, що загальний дефіцит буде складати десь 23−25 млрд доларів на кінець року. Це величезний дефіцит. І за таких обставин усі ці розмови про якийсь гнучкий курс абсурдні. Тому що є величезний дефіцит, і закривати його може лише Національний банк», — пояснив експерт.

За його словами, від Національного банку залежить, що відбувається з курсом в умовах воєнного стану.

«Тому ніякого гнучкого курсоутворення немає. Просто є фактично ручний механізм курсоутворення, де в Нацбанку з'являється можливість щодня щось робити з курсом, виходячи чи не виходячи на ринок, відповідно провокуючи зловживання на ньому, у першу чергу тих, хто знає, що буде робити Нацбанк. Це не ринок. Є один гравець на цьому ринку», — додав економіст.

Кушнірук вважає, що єдиний правильний підхід не тільки під час війни, а ще й кілька років після закінчення, — це фіксований курс. Водночас, на його переконання, Нацбанк повинен мати чітке пояснення для ринку, що буде з курсом, зокрема коли він проводитиме девальвацію.

«Але Нацбанк має лише вибір для себе, що є орієнтиром для девальвації, в який відсоток збирається провести її протягом поточного року. Нацбанк повинен сказати ринку це й після того сказати, що він буде це робити, наприклад, раз на місяць чи два рази на місяць, проводити абсолютно в конкретні дні девальвацію. Необхідно, щоб відбувалося прогнозоване курсове знецінення гривні, але при цьому, щоб всі розуміли, що відбувається й коли відбувається. Тоді немає неочікуваності, немає можливості заробити на цьому. Тому що всі учасники ринку в курсі, що буде відбуватися. Тобто проводиться девальвація відповідно до інфляційних процесів. Наприклад, для мене була б орієнтиром інфляція цін виробників промислової продукції», — сказав він.

На його думку, в Україні потрібно проводити девальвацію, бо якщо є зростання цін виробників промислової продукції, а курс стоїть, по суті ціни міняються на валютний еквівалент.

«Тобто якщо в гривнях ціни зросли на 10%, а курс стоїть незмінний, це означає, що їх продукція зросла на 10%. Відповідно продукція стає неконкурентною ані на зовнішніх ринках, ані на внутрішньому. Тому єдиний механізм, щоб не допускати цю несправедливість стосовно виробників, — це проводити девальвацію. А те, що пропонує робити Національний банк, — це сукупність шахрайства та шарлатанства. Тому що ніякого вільного ринку за таких обставин бути не може», — резюмував Кушнірук.

Нагадаємо, Національний банк України повідомив, що відсьогодні, 3 жовтня, у країні запроваджується керована гнучкість обмінного курсу.