В Естонії готуються запустити аналог «Дії»: чи будуть інші країни переймати український досвід?
Естонський mRiik, який є аналогом української «Дії», перебуває на стадії розробки. У травні-червні застосунок протестували користувачі. Наразі його готуються запускати.
Чи будуть інші країни у світі робити подібне, розказав експерт з питань цифрової безпеки в Nadiyno.org Павло Бєлоусов у коментарі телеканалу i-ua.tv.
«Деякі країни хочуть одразу інтегрувати існуючі платформи, такі як смартфон, де вже у вбудовані інструменти можна додавати документи. Тобто це може бути не окремий застосунок, а вже щось наявне. Як, наприклад, в айфонах є гаманець, куди можна додати картки, посвідчення, квитки, ключі від машини, будинку і т.д. Можливо, таким чином це буде зроблено», — відповів він.
Також, за його словами, є інший варіант — зробити аналог української «Дії».
«В Естонії документи оцифровані вже давним-давно, вони зробили це майже перші у світі. Але це все в них було зроблено таким чином, що не дуже підлаштовано під використання на мобільних пристроях. Через це їм складніше перероблювати все, що в них є, з точки зору електронного управління чи доступу до послуг. Їм скоріше за все було простіше зробити, як у нас. Тобто невеличкий застосунок, який під'єднується напряму до різних реєстрів, і це в гарному вигляді показує ті чи інші документи. Власне, хто, як піде, — це питання. І знову ж таки питання доступу до технологій, ціни, строків, сумісності, архітектури та багатьох речей», — пояснив експерт.
Наприклад, в Естонії всі послуги оцифровані, окрім розлучення, тобто пара мусить фізично прийти у відповідну установу та розлучитися офлайн, додав Бєлоусов.
«Але загалом, якщо порівнювати з паперовими, при належній перевірці складніше підробити документи, якщо вони в електронному вигляді. Цифровізація пришвидшує всю роботу, прибирає людський фактор. Тому з точки зору ефективності, швидкості, ціни та безпеки (правда безпека — це про майбутнє) — це добре», — зазначив він.
Однак, на його думку, людям, які не користуються такими послугами через релігійні чи інші переконання, не треба перейматися.
«Від послуг їх ніхто не відсторонить. Тому що в нас, по-перше, по законодавству всі рівні, а, по-друге, на законодавчому рівні ніхто не змушений мати смартфон. Якщо людина не прихильник таких речей, то для неї мають бути збережені офлайнові можливості отримувати саме державні послуги. Приватні компанії, напевно, можуть виставляти якісь вимоги, а держава — ні», — підкреслив експерт.
Усього 4% естонців не користуються загальнодоступними електронними послугами через конфіденційність чи безпеку. 96% мешканців Естонії довіряють електронному управлінню.
«Можемо ретроспективно згадати, що в нас є люди релігійні, які повідмовлялися від ІПН, і все одно живуть нормально. Для них є просто окремий реєстр, який ведеться не по ІПН, а по серії, номеру паспорта. Тобто в них є якісь свої переконання, але ігнорувати чи не обслуговувати цих людей держава не може. Вона створила такий інструмент, який влаштовує цих людей. І власне вони користуються послугами за допомогою серії та номеру паспорта. Але пройде 2−5 поколінь і скоріше за все вже не буде такого, що хтось не визнає чи побоюється технологій», — додав Бєлоусов.
За його словами, навколо «Дії» багато питань, були навіть факти витоків даних.
«Якщо це сталося, це неприємна історія насправді, яка підриває довіру. Влада не підтверджує, що були якісь проблеми, але інші профільні ресурси, які досліджують такі речі, кажуть, що все ж таки проблеми є. Друга складова — це відкритість програмного забезпечення. Наприклад, Естонія розробила систему голосування з мобільних пристроїв. І вона її зробила з повністю відкритим кодом. Тобто будь-хто може подивитися, як ця штука побудована, чи є там якісь проблеми, чи є можливість маніпулювати голосами. Наша „Дія“ навпаки має повністю закритий код, ми не знаємо, як вона побудована. Ми спираємося тільки на те, що нам кажуть, що з розробкою все ок, що її перевіряли на безпеку», — сказав він.
У нашому випадку, на його переконання, добре задавати тренди, наприклад, у дизайні, але й практики інших країн Україні треба переймати, такі як відкритий код, щоб українські продукти були більш захищені та безпечні.
«Добре, що ми принаймні задаємо тренди, можемо ділитися користувацьким досвідом, оскільки в нас дійсно послуги надаються на хорошому рівні, і цим можна пишатися, це можна передавати іншим країнам», — підсумував Бєлоусов.
