У Києві виявили випадки скарлатини: чи варто перейматися через спалах?
У Києві за минулий тиждень зафіксовані два випадки захворювання на скарлатину серед школярів, між собою вони не пов’язані та є характерними для епідеміологічного сезону.
Про це повідомив Київський міський центр контролю та профілактики хвороб.
За даними центру, обидва випадки зареєстровані в Дарницькому районі столиці. За попередніх 10 місяців по Києву зареєстровано 375 випадків скарлатини, з них діти до 17 років — 372 випадки.
«Наразі захворілі перебувають на домашньому лікуванні, класи в яких навчались діти переведені на дистанційне навчання, фахівці Центру проводять епідрозслідування випадків: зокрема огляд кола контактних осіб та інформування навчальних закладів щодо необхідних протиепідемічних заходів», — йдеться в повідомленні.
Кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією ПДМУ Тетяна Котелевська розказала, що скарлатина — це інфекційна хвороба, яка викликається гемолітичним стрептококом групи A.
«Класично в дитячому віці вона проявляється у вигляді скарлатини. Але джерелом інфекції для цього захворювання є не лише пацієнти зі скарлатиною. Дорослі хворі також є причиною цього захворювання, що мають різні терапевтичні захворювання, спричинені цим різновидом стрептококу — це хвороби горла, шкіри, суглобів, серця, крові. Усі ці пацієнти є групою ризику. Тож джерелом інфекції при скарлатині є хворі діти чи дорослі на скарлатину, а також пацієнти, в яких є бактеріальні ангіни, синусити, гайморити, шкірні стрептококові висипи, активний ревматизм, артрит, пієлонефрит, міокардит, сепсис», — пояснила вона в коментарі телеканалу i-ua.tv.
Перше, що вражає хвороба, — це горло, суглоби, серце та нирки. Починається вона завжди з високої температури та болі в горлі, тому схожа на типову ангіну, додала лікар-інфекціоніст.
«З часом, на третій-четвертий день з'являється так званий „малиновий язик“ (специфічний вигляд язика, що схожий на ягоду малини) і висипка. Ще може бути збільшення селезінки та печінки. Пацієнти є тривалий час заразними, тому вони мають притримуватися ізоляційного режиму, який складає 21 день від початку хвороби. Крім того, при недотриманні щадного режиму та за відсутності лікування можуть розвинутися ускладнення нирок, суглобів, серця. Це високозаразна інфекція, плюс вона має ускладнення, тому захворювання є небезпечним», — підкреслила Котелевська.
За її словами, вакцини від цього захворювання немає, оскільки це класична бактеріальна стрептококова інфекція, яка лікується антибіотиками.
«Якщо в дорослої людини є відповідні проблеми зі здоров'ям, вона активно виділяє збудник та є джерелом інфекції для інших людей. Тому коли людина захворіла, необхідно залишатися вдома, ізолюватися та звернутися до лікаря. Якщо є загострення хронічних стрептококових захворювань, не зволікати та проводити обстеження й лікування, вчасно санувати хронічні вогнища інфекцій в організмі та створювати умови для попередження рецидивів (загострень). Загальними рекомендація є часте провітрювання приміщення, вологе прибирання та носіння масок у громадських місцях та транспорті в період зростання респіраторних інфекцій, а також дотримуватися правил кашльового етикету (кашляти та чхати в лікоть). Зміцнювати імунітет — закалюватися, вживати достатньо вітамінів, мати повноцінний сон і регулярні заняття спортом. Тобто це звичайні рекомендації, які ми даємо по всіх повітряно-крапельних інфекціях», — зазначила вона.
Нагадаємо, низка засобів масової інформації поширили дані про потужний спалах скарлатини в Києві.
