Що знаменував тріумфальний в’їзд Богдана Хмельницького у Київ — відповідь дослідника

Про це під час ефіру заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«Перед цим Військо Запорізьке (держава Україна) постійно програвало Речі Посполитій. Воно настільки програвало, що у 1638 році державу взагалі було скасовано, а територію Запоріжжя було окуповано військами Речі Посполитої. Такий тріумф Хмельницького 1648 року був просто приголомшливим. Річ Посполита на той час була однією з найсильніших держав Європи. І тут раптом у 1648 році відбулася серія перемог над першорядним військом. Без серйозних боїв вояків Речі посполитої опанувала паніка, що вони просто кинулися бігти. Далі була облога Львова. Богдан Хмельницький переслідував руського воєводу Ярему Вишневецького, який поставив себе у ворожу позицію щодо війська Запорізького. Богдан Хмельницький вимагав його видачі. Зрештою все закінчилося переговорами з Річчю Посполитою. Богдан Хмельницький виставив вимоги — він повернеться до Києва після виборів нового короля. На той час було „безкоролів'я“. Адже король Владислав, який був таємним союзником Хмельницького, вмер в травні 1648 року. Потім затяглися вибори нового короля. Зрештою на шляхетському сеймі, який відбувся в Варшаві, була виконана вимога Богдана Хмельницького — Яна Казимира обрали новим королем польським. Потім він був ворогом Війська Запорізького. Однак Богдан Хмельницький очікував, що з Казимиром можна буде легко розібратися у разі чого», — каже дослідник.

Він нагадав, що у 1638 року була республіка в Запоріжжі. Вона була відновлена в лютому 1648 року. Це можна назвати повстанням. Після того, як Військо Запорізьке було відновлено і опанувало Великий Луг (тобто була відновлена велика Українська держава), почалася війна Війська Запорізького проти Речі Посполитої. Але ця війна обернулася у всенародний вибух. Тобто в суспільстві назріла потреба кардинальних змін і війна виступила каталізатором.

Історик підкреслив, що наприкінці листопада 1648 року Військо Запорізьке повернулося саме до Києва.

«Так було задумано, щоб надати особливого статусу цій події, бо Київ мав репутацію старого столичного міста. А в’їзд до Чигирина не можна було так пишно обставити. Думаю, що цю ідею подало київське духівництво. Це було відродження старої української державності. Як жити далі було вже вирішено. Відбулося поширення адміністрації Війська Запорозького на всю Наддніпрянщину. Фактично створювався новий державно- адміністративний устрій. Вищим органом влади була Рада Війська Запорізького. Вона складалася з полкової старшини, сотників та їх представників. Тобто загалом близько 500 людей. Гетьман відпрацьовував постанови, які приймалися на Раді Війська Запорізького», — резюмує С. Коваленко.