Чи дійсно Україні загрожує дефіцит пенсійного фонду — відповів експерт

Про це в коментарі i-ua.tv заявив фахівець з ринку праці та трудових відносин Сергій Кондрюк.

«Поява в ЗМІ заяв стосовно колапсу та банкрутства у пенсійній системі традиційно лунають останні 20−30 років. Про такі катаклізми скиглять працівники пенсійного фонду або Мінсоцполітики, яка опікується цими темами. Також такі заяви лунають від прем’єрів та нардепів з комітету соцполітики. Однак якщо чиновник або політик не здатен виконувати Конституцію або закони України, то він не повинен скиглити, а моментально подати у відставку та піти геть. Якщо ж він залишається на посаді та не виконує Конституцію, закони України, або рішення судів, то він підлягає засудженню і має сидіти у тюрмі за невиконання прямих посадових зобов’язань», — каже С. Кондрюк.

На його думку, Конституційний суд або Європейський суд з прав людини має приймати рішення на користь українців та вимагати скасувати певні норми законів, які не відповідають базовим європейським стандартам та Конституції України.

«При цьому чиновники, які порушують права громадян, кажуть, що пенсіонери хочуть зробити Україну банкрутом. Тому не держава заборгувала перед людьми, а конкретні посадові особи, які або голосували за відповідний закон, або ж роками не виконували відповідні закони. А завдання держави полягає в тому, щоб знайти винних у таких колосальних проблемах — як крах пенсійної системи», — підкреслює С. Кондрюк.

Він наголосив, що пенсії — це не подарунок.

" Це недоплата конкретному працівнику протягом 40 років чи більше за його трудову діяльність. І на пенсії йому частково повертають недоплачену зарплату. Тому жоден чиновник чи можновладець не має морального права заявляти про те, що хтось з бюджету відраховує кошти пенсіонерам. Коли йде мова про нестачу виплат пенсій, то слід визначити, якою має бути пенсія, щоб були кошти на її виплату. Однак чому пенсія у суддів, прокурорів, певної частини ексвоєнних у десятки разів більше, ніж пенсія у звичайних пенсіонерів. І при цьому нам кажуть, що коштів в бюджеті не вистачає. А кошти можна зекономити на Офісі Президента, Офісі Генпрокурора, Кабміні та Верховній Раді. Адже, якщо порахувати скільки витрат йде на ці державні установи, у пропорціях до надходження коштів у держбюджет, то ми побачимо, що пенсіонери в рази менше, ніж мали отримувати, порівняно з чиновниками. Крім того, треба вводити оподаткування надвисоких пенсій прокурорів та суддів, тоді вони не будуть вигравати самі в себе суди для того, щоб повертати собі пенсію «, — підкреслює експерт.

На його думку, надходження до пенсійного фонду має бути завдяки детінізації економіки.

«Проблеми тіньової економіки є критичними. Адже не Кабмін не Рада не вжили ніяких заходів для того, щоб отримати належні надходження від тих, хто ухиляється від сплати податків. Зокрема, внесків до пенсійного фонду. По-друге, це зарплата, від якої йдуть нарахування до пенсійного фонду. Вона врази менше, ніж в країнах ЄС. Однак потрібно пам’ятати, що зарплата — це не проїдання, а інвестиція, яка запускає необхідний кровообіг економіки. Однак чиновники намагаються довести ситуацію у пенсійному фонді до його морально-фізичному краху. Це потрібно, щоб запровадити славлений закон, запропонований нардепкою Третяковою про примусове пенсійне накопичення», — підкреслює експерт.

За його словами, згідно з міжнародними стандартами, людина, яка виходить на пенсію має отримувати виплати не менше 40% від її попереднього заробітку.

«Таким чином згідно з розрахунком середньої зарплати, ми маємо отримати розрахунок середньої пенсії та кажемо, якою має бути мінімальна. Однак в Україні втричі занижена мінімальна зарплата та мінімальна пенсія. Тому на сьогодні мінімальна зарплата в Україні має становити не 8000 тисяч, а 15- 18 тисяч гривень. Відповідно 40% від цієї мінімальної зарплати має складати мінімальна пенсія», — резюмує С. Кондрюк.