Чи допомогла еРиба побороти корупцію?

Про це під час ефіру заявив голова ГС «Риба України Любомир Гайдамака.

«Диджиталізація потрібна. Адже треба все спрощувати та дерегульовувати. Однак у нас зазвичай працюють дрібні рибалки, не такі, як в ЄС. Аукціони дають можливість зайти людям, але для інвестора це не цікаво. Адже треба вкласти 5−6 млн грн для того, щоб створити робочі місця та платити податки. А система еРиба невигідна рибалкам, бо вона заганяє їх у тінь. Наприклад, рибалки спіймали 150 кг бичка, але пишуть, що 10 кг. Адже квота складає всього 350 кг на рік. А як рибалці можна вижити за 350 кг? Це маразм. Причому щороку мре більше 1000 тон бичка», — каже Любомир Гайдамака.

За його словами, у людей немає вибору, тому вони йдуть на аукціони та кажуть, що вони купили документи.

«Насправді ж люди змушені красти ресурс. Держава також нічого не отримує з квоти на 350 кг на рік. Лише у місцевий бюджет йде 20 тисяч грн. Тому відбувається пограбування та руйнування залишків рибного господарства», — резюмує Любомир Гайдамака.

Своєю чергою голова ГС «Всеукраїнська бізнес-асоціація рибної промисловості та аквакультури», військовослужбовець 15-ої бригади С. Козак вважає, що аукціони — це досвід країни агресора.

«Аукціони та ліміти не потрібні, адже вони не здатні доповнювати наповнювати бюджет», — підкреслює С. Козак.

Крім того, голова комітету з промислового рибальства у громадській раді при агентстві Олександр Крачок заявляє, що згідно системи еРиба під відповідними алгоритмами підприємства мають працювати, а риба жити.

«Наприклад, люди заплатили по 3- млн грн за лоти. Ввели постанову та систему еРиба і люди не можуть півроку вийти на воду. Система не пропускає 6 суден», — уточнює Олександр Крачок.

На його думу, потрібен перехідний період і чітке виконання законодавства.

«До речі, голова Держрибагентства Ігор Клименок та заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня обіцяли, що не будуть чинити перепони підприємцям та громадськості. Однак, ми у відповідь отримали постанову, як сніг на голову, яка переписує всі правила. Хоча договори з Держрибагентством продовжують діяти. Тобто виникає правова колізія, коли згідно з новою постановою рибні господарства мають працювати за новими, зовсім іншими правилами, але при цьому вони продовжують працювати за старими договорами. Люди не знають, що їм робити? Виконувати договір, який було укладено набагато раніше, бо закон немає зворотної сили і значить все правильно, чи виконувати постанову, яка говорить зовсім про інше», — резюмує О. Крачок.