В українців руки в крові народів, які були поневолені москвою — історик

Про це заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«Коли у лютому 1668 році почалося повстання проти московських воєвод, яких в Україну навів гетьман Брюховецький. Зокрема, в облозі перебував Чернігів, Київ, та ще кілька населених пунктів. Хоча майже зі всіх українських міст було виведено московських воєвод. Наказний гетьман мав вивести їх з останніх міст. А він замість того, вів таємні переговори з московськими воєводами. Врешті решт це закінчилося черговим розколом та заколотом. Однак московські історики наполягають на тому, що Іван Брюховецький був першим гетьманом Лівобережної гетьманщини. Другим був Многогрішний, третій Самойлович. А гетьман Дем’ян Гнатович силою зброї та москви зміг заволодіти всім Лівобережжям. Йому це вдалося, бо знову почалася війна з Річчю Посполитою. Тобто Гнатович разом з москвою вдарив у спину Війську Запорозькому», — каже історик.

За його словами, яскраве піднесення, щодо об’єднання України, відбулося у 1668 році. Це епізод не можна викидати з нашої історії, особливо після підписання Андрусівського договору у 1667 році, бо він є центральний у нашій історії другої половини 17ст. Адже в українців був порив до єднання. Особливо після побиття московських воєвод, відбувся такий удар.

При цьому він підкреслив, що в українців руки в крові поневолених народів москвою. Адже у 2016 році росіяне поставили пам’ятник гетьману Дем’яну Гнатовичу. Тоді вже йшла війна з рф.

«Це аргументувалося так: в той час, коли в Україні розкручується ненависть до всього російського, в рф з повагою ставляться до українських героїв. А все тому, що Гнатович разом з московитами поневолював бурятський народ. Тобто будучи поневоленими, вони ще допомагали своїм поневолювачам поневолювати інші народи. І це наш моральний гріх. Ми його маємо усвідомлювати.

https://www.youtube.com/watch?v=H9vELbsTLW8&t=1953s