московія створювала лжегетьманів — історик
Крім того, у 17 столітті московські війська перетворювали квітучі міста України на руїни, депортували населення, знищуючи житло.
Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«Якщо говорити про Волинський конфлікт 1943−1944 року, то відповідь з нашого боку має бути лише одна — давайте поговоримо про Андрусівський договір 1667 року, який було укладено між урядами московського царства та Речі Посполитої. Вони поділили українську державу Військо Запорозьке, проігнорувавши той факт, що ця республіка існує і домовилися разом її знищити. І події 17 староріччя дуже близькі до подій 21 ст. А це долі мільйонів людей. Хоча москва не змогла одразу проковтнути все Військо Запорізьке. Хоча це намагалася зробити після смерті Богдана Хмельницького. московії вдалося окупувати Лівобережжя, в той час, як Військо Запорізьке, як незалежна держава, продовжувало функціонувати на Правобережжі, яке перебувало у стані війни з Річчю Посполитою», — каже історик.
Він підкреслив, що Андрусівський договір виявися «фількіною грамотою», хоча московія виконала свою частину угоди. Натомість Річ Посполита не спромоглася виконати частину своєї угоди і Військо Запорізьке залишилося незалежним.
«В у 1668 році на окупованому Лівобережжі спалахнуло всеукраїнське антимосковське повстання. З більшості міст вивели російських воєвод. Вони залишилися у Чернігові, Ніжині, Переяславі та Києві. Це була найвища точка тогочасного державного будівництва. Однак москва скористалася частиною старшин і відгризла частину Лівобережжя за допомогою нелегітимного гетьмана Дем'яна Гнатовича. На той час в Україні не було двох легітимних гетьманів. Легітимним був лише Петро Дорошенко. А те, що москва когось називала гетьманом, щоб підірвати авторитет справжнього гетьмана. І якщо ми визнаємо двох гетьманів, то підіграємо москві. А це дуже шкідлива тенденція. Ми маємо називати їх лжегетьманами. Адже їх так само обирали, як владу на окупованих територіях. Це московські проєкти. Таким чином відбувалася дискредитація демократії»,-зазначає С. Коваленко.
Гетьману Війська Запорізького Петру Дорошенкові в якійсь мірі допоміг Андрусівській договір. Адже завдяки цьому Дорошенка затулив Дніпро від втручання москви.
«Він зосередився на війні з Річчю Посполитою. Однак відчувши, що не впорається самостійно, звернувся за допомогою до османів. У 1669 років уклав з ними договір, згідно з яким Війську Запорізькому допоможуть відбитися від ворогів. І через три роки відбувся похід османів на Кам’янець — Подільський і аж до Львову. В результаті чого Річ Посполита відмовилася від територіальних претензій до України. Саме тоді поляки вперше визнали існування України у юридично- міжнародному правовому документі та віддали частину своїх воєводств, центром яких був Кам'янець Подільський під владу османам. Однак після того, як Річь Посполита відмовилася від Андрусівського договору, почалася війна московського царства з османами на знищення Війська Запорізького. Тобто москва полізла на правий берег Дніпра. Однак злякалася османів і втекла на лівий берег. Річ Посполита намагалася повернути території, але знову програла. До 1676 року москва намагалася заволодіти Чигирином. А османи були зайняті війною з поляками і не могли втрутитися. Саме тому Дорошенко мусив капітулювати. Ця подія подається в нашій історіографії, як те, що він зрікся гетьманства. Однак Військо Запорізьке продовжувало існувати, адже його продовжували захищати османи. Вони допомогли Юрію Хмельницькому, сину гетьмана Богдана Хмельницького відновити державність. Ці акції увійшли в нашу історію, як Чигиринські походи. Чигирин, який був столицею України, вдалося відвоювати 1678 році, однак московські війська перетворили його на руїни. Однак у Вікіпедії ці події подаються спотворено «, — зазначає дослідник.
Він підкреслив, що після того, як османи виконали договір та пішли з України, то московія цим одразу скористалася.
«Вторгнувшись в Україну вона депортувала населення Правобережжя на Лівий Берег Дніпра, а все житло палила та знищила. Хоча москва намагається подати це так, що українці самі себе нищили і вона тут ні до чого. Саме в наслідок цієї депортації Правобережжя знелюдніло «, — резюмує історик.
