Проєкт про царя Димитрія, з боку українців, виглядав, як спроба відкрити московське царство світу — історик

московитська лжеісторія є дуже важливою для нас, оскільки українці відіграли в ній значну роль.

Сергій Коваленко
Сергій Коваленко

Про це під час ефіру на i-ua.tv заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.

«Ця історія мало не закінчилася крахом московської держави. В цьому році виповнюється 420 років від тоді, як ставленик українців царевич Димитрий посів московський престол. До речі, моськовська історіографія називає українців поляками. Хоча доречніше їх треба було назвати лжеполяками. Адже в цій історії їх майже не було», — каже С. Коваленко.

За його словами, московські історики розповідають, що злі поляки посадили свого ставленика на престол, скориставшись смутою.

«Насправді це були українці. До речі, на той час Чернігівщина та Сіверщина входили до московського царства. Однак там жили люди споріднені з Дніпровським козацтвом. Тобто відбувалася боротьба за ці землі. Тож йшла боротьба за людський ресурс. А сам претендент на московський престол ченець Димитрій, заручився підтримкою князів Вишнівецьких з Волині, яким розповів, що є сином Івана Грозного (Мучителя) — саме так його називали поляки. Тож заручившись підтримкою князів, поїхав до Запоріжжя, щоб загітувати Військо Запорізьке привести його на московський престол. Йому тоді відмовили, бо запорожці повернулися з війни з Естонії і були виснажені. Однак згодом до нього приєдналися та активно взяли участь у всіх подальших подіях», — зазначає історик.

За його словами, Димитрію вдалося добитися свого, адже до діла взялася Галицько- Волинська шляхта. Із Самбура відбувся похід на москву.

«Польський король цього не підтримав. Тож у поході взяли участь Вишневецькі. І коли розпочалася війна під час вторгнення та Чернігівщину та Сіверщину, швидко здобули Чернігів та розбили московське військо під Новгород- Сіверським. Там почався всенародний вибух. Повстанці підтримували царевича Димитрія на престолі. Потім до них прийшло Військо Запорозьке і теж приєдналося до цього походу. Очевидно Борис Годунов, який посів місце царя, після смерті царя Федора, повірив, що це справжній царевич Димитрій, якому вдалося врятуватися. Тому в квітні наступного року він отруївся, бо розумів, що є узурпатором. Тож Димитрій став наступним царем. Хоча росіяни зробили багато всього, щоб зробити його лже. Тобто в цьому році виповняється 420 років, як цей похід на москву, тобто український національний проєкт приніс помітний успіх», — каже історик.

За його словами, на той час проєкт про царя Димитрія з боку українців виглядав, як спроба відкрити московське царство для світу.

«московська аристократія побачила, що не здатна конкурувати за розумом та розвитком з представниками еліт інших країн. Тому злякалися. Саме тому через рік відбувся скид царевича Димитрія. Адже бояри побачили, що його політика загрожує їм особисто. Вони втратять власні статки», — резюмує Сергій Коваленко.