Чому історію України московити завжди замовчували, розповів дослідник
У московії було дві Думи та два патріарха. Однак російська історіографія вирішила сховати.
Про це під час ефіру i-ua.tv заявив незалежний дослідник історії України Сергій Коваленко.
«У 1606 році московське боярство злякавшись нових запроваджуваних порядків новим царем Димитрієм, який почав давати вольності. Тобто виїзд за кордони та ведення підприємницької діяльності. Мало того, виникала загроза для кріпацтва. Саме тому весілля царя Димитрія перетворилося на криваве місиво запрошених гостей. Серед яких були не поляки, а українців, в тому числі запорожці. Тож в результаті кривавого погрому цар Димитрій Іоаннович „загинув“, а цариця Марина врятувалася, відкупившись весільними подарунками. Однак після смерті Дмитра Івановича почали ширитися чутки, що насправді він врятувався», — каже дослідник.
За його словами, наступника Димитрія Василія Шульського було обрано із порушенням всіх процедур.
«Народу це не сподобалося, бо за традиційною московською схемою — цар хороший, а бояри погані. А Василя Шульського почали сприймати, як ставленика поганих бояр. І на Чернігівщині та Сіверщині виникла опозиція до Василя Шульського. Крім того, у Стародубщині з’явився Димитрій, заявивши, що він вцілів і народ його підтримав. Згодом до нього приєдналися запорожці тому Димитрій вже нічого не боявся та рушив на москву. Вже у 1608 році, поки йшов наступ на москву до Димитрія на допомогу прийшов князь Ружинський з додатковими військами. Адже хотів допомогти Димитрію відновити владу на московському престолі. Таким чином наступ на москву став ще успішнішим. Все закінчилося тим, що Шульський опинився в облозі у Кремлі і його влада за ці межі не виходила», — зазначає історик.
Він підкреслив, що виникла ситуація, коли на московій було два царя — Шульський та законообраний Димитрій.
«Було дві Думи та два патріарха. Однак російська історіографія вирішила сховати патріаршество Філарета, яке розпочиналося занадто раніше», — каже історик.
Він підкреслив, що дружина Димитрія Марина Мнишек, після повернення до москви, визнала його за законного чоловіка та додала йому легітимності. Адже вона була офіційною особою.
«Згодом Димитрій звернувся до Шульського, запропонувавши скласти разом повноваження, щоб когось з них обрав народ. Шульскький на це погодився, а Димитрій не склав повноваження. Тому він залишився єдиним царем. Однак царем московським згодом обрали королевича Ярослава. Тож Димитрію довелося відступити до Калуги. Вже у 1610 без усілякого сумніву на полюванні загинув Димитрій Іванович. Однак у нього залишився син, якого просували на царство. На допомогу кремлю Річ Посполита відправила військо Великого литовського гетьмана. Все закінчилося тим, що у 1613 році було обрано царем московії Михайла Федоровича Романова, а сина Димитрія, якому було три роки стратили на очах у матері. Після чого знищили і саму Марину Мнишек, яка прокляла весь рід Романових», — резюмує історик.
