У Драпатого не було ані часу, ані адмінресурсу, щоб впровадити зміни — полковник Руслан Мирошниченко

У командувача Сухопутних військ генерал-майора Михайла Драпатого не було ані часу, ані адмінресурсу, щоб впровадити зміни.

Руслан Мирошниченко, командир 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України у період 2022-2024 роки, з побратимами на Східному фронті
Руслан Мирошниченко, командир 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України у період 2022-2024 роки, з побратимами на Східному фронті

Про це на своїй сторінці у фейсбук заявив полковник, командир 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України у період 2022−2024 роки Руслан Мирошниченко.

«Щодо доповіді командувача Сухопутних військ генерал-майора Михайла Драпатого у соціальних мережах. Визначенні недоліки, це ще не впроваджені зміни. Впроваджені зміни не означає, що вони живучі. Адже для їх втілення потрібно роки роботи команди. У Драпатого не було ані часу ані адмінресурсу, щоб впровадити зміни. Визначена команда може бути зачищена в найкоротші терміни. Але. Визнання системних проблем публічно, це вже прогрес. У той же час, Драпатим не згадується і не вказано, що одним із досі потенційних, але зовсім не реалізованих і не розвинутих є такий напрям діяльності КСВ, як інтернаціональні легіони у складі СВ ЗСУ», — каже полковник Руслан Мирошниченко, командир 2-го Інтернаціонального Легіону оборони України у період 2022−2024 роки.

Руслан Мирошниченко та Валерій Залужний
Руслан Мирошниченко та Валерій Залужний

На його думку, в умовах дефіциту мобілізаційного ресурсу в Україні, на фоні відсутності мотивації в українському суспільстві боронити свою Державу, на фоні мотивації боротися з московитами з боку іноземних добровольців з Великобританії і країн Британської співдружності, США, Канади, Європи, Латинської Америки, країн центральної Азії, проект Інтернаціональний легіон оборони України у складі Сухопутних військ ЗС України досі не розвинуто і не забезпечено ані іноземномовними українцями, ані відповідним озброєнням і військовою технікою. Як наслідок, не створено дієвої площадки для прийняття і утримання вмотивованих іноземних професіоналів. Однак, Легіон в Сухопутні війська ЗС України має потенціал трьох бойових батальйонів, а це штати, розраховані для понад 3000 людей, які досі не заповнено на фоні потужного потенціалу білоруського і грузинського національних рухів у десятки тисяч вмотивованих вмілих добровольців, і цей потенціал до сьогодні не використано.

«На етапі весни 2022 кількість заявок від іноземних професіоналів було понад 50 000. Потенціал білоруського спротиву — десятки тисяч вояків, за рахунок протестної складової суспільства, яка залишила Білорусь після подій 2020 року. Потенціал грузинських добровольців не використано повністю, а це теж десятки тисяч людей. Не має масштабування», — каже Руслан Мирошниченко.

На його думку, основна проблема — законодавство України не адаптовано до інтеграції іноземних добровольців до процесу захисту України та інклюзії іноземних ветеранів в українське суспільство з повним пакетом соціальних гарантій і правового захисту.

«До сьогодні іноземні ветерани, більшість з яких вже особи з інвалідністю, абсолютно безправні в Україні щодо їх соціального і правового захисту. Отже, держава зробила нуль, щоб створити службу в ЗСУ привабливою і створити умови для іноземних ветеранів залишитися в Україні. Ти можеш вмерти в обороні, або в штурмах. Два варіанти. Але жодних соціальних гарантій в Україні або для добровольців, або для їхніх родин. Ці питання взагалі ніхто не підіймає.

Потенціал іноземців досі не використано, адже ніхто в Сухопутці не знає, що з ними робити. Єдиний поширений підхід сьогодні — це тупо утилізувати іноземців на штурмах — але це калька московського підходу, але ж ми не москалі, чи?! Інтелектуальний підхід на кшталт SAS, або французького Іноземного Легіону ще не застосовувався. Не має розуміння на рівні держави і в КСВ як використовувати такий потенціал. ГУР МОУ має свої обмеження. Сухопутні війська мали шанс створити за рахунок іноземних добровольців підрозділи командос. Не розуміють. Занадто складно. В Сухопутці не було і не має і не буде розуміння специфіки використання фахівців спеціальних операцій", — зазначає Руслан Мирошниченко.

Він підкреслив, що знищено давно таке поняття як військова розвідка. В державі за три роки повномасштабки не сформовано ані полку ані бригади не зважаючи на потенціал добровольців.

«Я, полковник Руслан Мирошниченко, який у вересні 2022 року прийняв бат у кількості 4-х людей по списку, а у листопаді 2024 року передав бат у кількості 548 людей, які виконували бойові задачі на двох оперативних напрямках. Особисто доповідав певним генералам свої пропозиції про формування полку, або полків спеціального призначення, але не був почутий, адже вважається за недоцільне. А тим часом у командуванні цією справою займаються дилетанти. Формування серйозних підрозділів це справа професіоналів. Не дилетантів. Для чого це пишу? Знаю, що це марні надії. Але я ще готовий аргументовано доповісти всю доцільність інтернаціональних підрозділів у формі полків. Честь маю. Полковник Руслан Мирошниченко, випускник розвідувального факультету Київського ВЗВКУ, формувач двух інтернаціональних підрозділів за період травень 2022 — листопад 2024. Формувач двох БТГр, які працювали ефективно на Північному напрямку, у тому числі і на тій території, і паралельно на Сході — у Серебрянському лісі, стійко утримували лінію у 1.5 кілометри 13 місяців, поступово поповнюваючись. Звертайтеся. Але час втрачено, втрачено вмотивованих людей», — резюмує Руслан Мирошниченко.