Використання майданчиків ООН для протидії агресії рф: аргументація і стратегія

Про це під заявив політик, Заслужений юрист України Микола Голомша.

«Тому потрібно діяти осмислено і багатовекторно. У сучасних умовах гібридної війни, яку веде рф проти України та всього міжнародного правопорядку, інформаційна боротьба є не менш важливою, ніж воєнна. Одним із ключових інструментів цієї боротьби залишається Організація Об’єднаних Націй — як платформа для публічного фіксування злочинів, донесення правди та формування глобального тиску. Навіть за умови блокування будь-яких конструктивних рішень у Раді Безпеки через право вето рф, активне і регулярне використання майданчиків ООН є стратегічно виправданим та необхідним», — каже М. Голомша.

1. В першу чергу ООН як інструмент фіксації відповідальності

Звернення до Радбезу, Генасамблеї та інших органів ООН дозволяє офіційно фіксувати злочини, вчинені рф проти цивільного населення України. Ці виступи, документи та відеодокази входять до протоколів ООН, стають частиною публічної хроніки воєнних злочинів і можуть бути використані в міжнародних судах, зокрема в Міжнародному кримінальному суді та майбутньому спеціальному трибуналі.

2. Відповідно публічність як інструмент впливу

В умовах масованої дезінформаційної кампанії рф, кожен виступ української делегації в ООН з демонстрацією фото- і відеоматеріалів трагедій має на меті повернення уваги світу до конкретних злочинів, які відбуваються в реальному часі. Візуальна правда — зруйновані школи, загиблі діти, викрадені цивільні — діє значно сильніше, ніж аналітична статистика і фейкова машина путіністів.

3. Генеральна Асамблея — альтернатива вето

Незважаючи на блокування рішень у Раді Безпеки, Україна може використовувати механізм надзвичайних спеціальних сесій Генеральної Асамблеї, де відсутнє право вето. Це дозволяє ухвалювати резолюції, які, хоч і не мають юридично зобов’язувальної сили, відіграють важливу політичну, моральну та дипломатичну роль. Україна вже добилася ухвалення понад двадцяти таких резолюцій, і ця динаміка має зберігатися.

4. Дипломатичні союзи та підтримка Глобального Півдня

Регулярна присутність в ООН із чіткими візуальними меседжами дозволяє Україні залучати союзників серед країн Азії, Африки, Латинської Америки, де вплив російської пропаганди залишається суттєвим. Кожен виступ — це не лише звернення до світу, а й інструмент двосторонньої дипломатії, основа для нових коаліцій, гуманітарної чи військової підтримки, посилення санкцій.

5. Моральна позиція як основа міжнародної легітимності

Навіть якщо певні резолюції не будуть реалізовані негайно, Україна формує моральну перевагу у світовій свідомості. Постійне нагадування світові про характер війни, яку веде рф, про її жертви та масштаб руйнувань — це не просто інформаційна кампанія, це формування колективної історичної пам’яті.

6. Практичні кроки для посилення впливу

Україна має реалізувати сталу доктрину представлення правди в ООН:
• Щомісячні звернення до Радбезу та Генасамблеї з документальними візуальними матеріалами;
• Запрошення до виступів очевидців: медиків, рятувальників, вчителів, дітей;
• Постійні фотовиставки в приміщеннях ООН (спільно з країнами-партнерами);
• Окрема кампанія «Truth over Veto», яка демонструє, як рф використовує механізми ООН для прикриття злочинів;
• Цифрові досьє для делегацій — з QR-кодами, відео, супутниковими знімками та доказами перехоплень.

«У підсумку слід відзначити, що російська федерація веде війну не лише проти України, а й проти самої ідеї міжнародного права, правди та моральної відповідальності. В умовах, коли рф системно заперечує очевидне, обстрілює цивільні об’єкти та запускає сотні фейків на кожну правдиву історію, мовчання України або відсутність системної присутності в ООН є неприпустимими.

Майданчики ООН мають бути використані повною мірою — не заради символіки, а як простір щоденної, цілеспрямованої і видимої боротьби за справедливість. Діймо розумно і системно", — резюмує М. Голомша.