Скандал з НАБУ та САП: чому ці органи поза Конституцією, розповів Голомша
Те, що Рада урізала повноваження НАБУ та САП без пояснень, це відразу викликало бурю реакцій. І хоча СБУ та Генпрокурор запевняли, що все залишиться в автономії — це не працює, бо факт вже стався.
Про це заявив заслужений юрист України Микола Голомша.
«Коли питання стояло про створення НАБУ, САП чи ДБР, то треба усвідомити, що потрібно не менше 5 років, щоб все це розкрутити. Крім того, створення цих органів суперечило чинній Конституції. Для цього треба вносити зміни. Однак, Конституційний суд обійшов цю тему дуже легко. Лунали обтікаючі загальні фрази, що це не суперечить Конституції та такий орган може бути створено», — каже М. Голомша.
Він нагадав, що діяльність новостворених антикорупційних органів фінансувалася нашими партнерами. За президентства Трампа США відмовили фінансувати далі ці проекти.
«Тепер повне фінансування НАБУ переходить на наш уряд. А це звісно ж тягне за собою певну інституційну залежність. Так саме, як і САП, що відповідно до змін в законі, потрапляє в інституційну залежність. Якщо це розглядати суто з точки запропонованих змін, то САП повинна перейти у повне залежне підпорядкування ОГП. Все це буде визначено внутрішніми наказами», — каже М. Голомша.
Він зазначив, що в США більш спрощена процедура виявлення злочинів та притягнення осіб до відповідальності, ніж в Україні. Зокрема, в них передбачена система відповідальності свідків за неправдиві покази.
" В США тільки за неправдиві покази можна отримати великий штраф, або й позбавлення волі. У нас цього немає. Тому бажання показати роботу при існуючому законодавстві, не кодифікуючи законодавство, не рухаючи його у бік прогресу, дало певні негативні наслідки. Зокрема, це стосувалося втручання правоохоронних органів у справи бізнесу. Про це наголошував Генпрокурор. Це стосувалося всіх органів, в тому числі й НАБУ", — зазначає М. Голомша.
Він підкреслив, що за часту слідчі органи вносили до реєстру велику кількість проваджень, які мали б мати характер господарських відносин, замість того, щоб вирішувати ці спори судово-претензійним способом.
«Наразі з’явилося багато справ, які викликають у професіоналів подив, оскільки відповідно до методик розслідування господарських злочинів не було виявлено реальні збитки, за основу брались „втрати“. Зокрема, багато відповідних дій, які не додають авторитету: обшуки зі зброєю в бронежилетах у цивільних установах з проявом бруталізму та й де достатніми для цього підставами, затримання, арешти, а далі звільненням без будь-яких наслідків для тих, хто незаконно кидає людину у клітку. Наразі й новий орган набиває собі шишок. Однак, треба відзначити, що вже напрацював методики, вже почав надавати перші паростки у боротьбі з білокомірцевою злочинністю. Тому вважаю, що недоцільно було так поспішно приймати рішення про зміну підпорядкованості без широкого обговорення з експертами, в тому числі з міжнародними, оскільки створення антикорупційного органу було однією з умов вступу України до ЄС», — підкреслює М. Голомша.
На його думку, лукавити не потрібно. Адже у тих всіх рішеннях є інституційна залежність. Тобто це система, яка має свої накази, порядки, і так далі.
«Якби показали модель переходу із зовнішнього фінансування, на внутрішню, але залишаючи автономію діяльності, це б мало спрацювати. А те, що Рада урізала повноваження НАБУ та САП без пояснень, це відразу викликало бурю реакцій. І хоча СБУ та Генпрокурор запевняли, що все залишиться в автономії — це не працює. Адже факт вже стався, а ложка дорога до обіду. Тому треба спершу все пояснювати та обговорювати, і лише потім приймати рішення. Саме тому стався конфлікт інтересів. І всю цю тему, з урізанням повноважень САП та НАБУ, треба проаналізувати й донести до відома суспільства. Зокрема, якщо є благі наміри залишити автономію НАБУ та САП. Однак, суспільство має знати, як вона буде працювати і які є гарантії, щодо цього», — резюмує М. Голомша.
